Справа № 22ц-2953/2010 Головуючий у 1 інстанції –
. ХАРЕЧКО Л.К.
Категорія – цивільна Доповідач – Мамонова О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: МАМОНОВОЇ О.Є., ШЕМЕЦЬ Н.В.,
при секретарі: РАЧОВІЙ І.І.,
за участю: позивача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Деснянському районі м.Чернігова на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України Деснянському районі м.Чернігова про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
в с т а н о в и в :
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 квітня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_6 задоволено, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_6 за період 15.03.2009 року по 15.02.2010 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Чернігова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 за період 15.03.2009 року по 15.02.2010 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та здійснити йому відповідні виплати за відрахуванням вже виплачених сум.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова просить постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що рішення суду суперечить положенням чинного законодавства, зокрема Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Крім того, апелянт вказує, що судом неправомірно не взято до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, якою встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму лише для пенсій, призначених відповідно до норм цього закону, а позивачеві пенсія була призначена згідно закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Апелянт наголошує, що приймаючи оскаржувану постанову, суд не дав належної правової оцінки доказам та не з’ясував всі дійсні обставини справи, зокрема, не взяв до уваги положення ст.63 Закону України №796 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачено, що фінансування витрат, пов”язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, який просив відхилити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 49 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.54 Закону, в якій наведено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесених до категорії 1, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів III групи, щодо яких установлено зв"язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком (ч.4).
Згідно зі ст.50 Закону, особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, зокрема, інвалідам 3 групи - у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а саме Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у Законі про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Також апеляційний суд враховує, що положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов"язаних з нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 даної статті.
Посилання апелянта на відсутність фінансування витрат за даним позовом не можуть бути взяті до уваги, враховуючи, що предметом даного спору не є питання фінансування таких видатків, крім того, оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про проведення спірних виплат з власних джерел фінансування ПФУ.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті заявлених вимог, визнавши дії відповідача неправомірними та зобов”язавши провести перерахунок пенсії позивача згідно вимог Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виплатити йому заборгованість.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Деснянському районі м. Чернігова - відхилити.
Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 квітня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців, з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: