Справа № 22ц-2458/2010 Головуючий у першій інстанції Куровський Ю.В.
Категорія – цивільна Доповідач – МАМОНОВА О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ГУБАР В.С., МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі: РАЧОВІЙ І.І.,
за участю: представника співвідповідача Мельникової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до виконавчого комітету Ніжинської міської ради, ДП «Управління майном» ЗАТ Чернігівоблбуд» про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 квітня 2010 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Оскаржуваним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовленоі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не в повному обсязі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, у зв’язку з чим його висновки не відповідають фактичним обставинам справи
На думку апелянта, відсутність державної реєстрації права власності на квартиру за ДП „Управління майном „ЗАТ „Чернігівоблбуд”, як того вимагає ст. 331 ЦК України, спростовує висновок суду про те, що співвідповідач має право власності на цю квартиру, а також вважає, що вказане підприємство безпідставно залучено до участі у справі в якості співвідповідача.
Також, апелянт зазначає, що висновок суду про те, що спірна квартира не є „безхазяйною” спростовується наявною в матеріалах справи довідкою КП „Ніжинське МБТІ” № 09 від 12 червня 2009 року.
Крім того, апелянт вказує, що всупереч положенням ст. 174 ЦПК України суд першої інстанції залишив поза увагою позицію відповідача – виконавчого комітету Ніжинської міської ради, який позов визнав.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ДП „Управління майном „ЗАТ „Чернігівоблбуд” просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_7, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін, посилаючись на те, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги – безпідставні, оскільки відсутність у позивача права на безоплатну приватизацію спірної квартири встановлена в судовому порядку, тому цей факт в силу ст. 61 ЦПК України по даній справі є безспірним і доказуванню не підлягає.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника співвідповідача Мельникової В.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що будинок АДРЕСА_1 не відноситься до державного житлового фонду, а відноситься до громадського житлового фонду, як встановлено рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 17.03.2008 року, а тому спірна квартира не є об’єктом приватизації громадянами житла державного житлового фонду, управління таким майном повинно здійснюватись власником відповідно до вимог ст. 18 ЖК України.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог п. 4 ст. 174 ЦПК України, оскільки судом не було ухвалене рішення з врахуванням визнання позову одним із відповідачів – виконавчим комітетом Ніжинської міської ради. Зазначена норма процесуального закону є обов’язковою умовою для задоволення позову в разі якщо, що визнання відповідачем позову та його задоволення судом не суперечить закону або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. За відсутності вказаних підстав суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Сам факт не ухвалення процесуального документу з цього приводу не може вплинути на правильність вирішення даного спору по суті.
Крім того, твердження апелянта про те, що спірна квартира має статус „безхазяйної” фактично спростовує обґрунтування позову про право на приватизацію квартири як державного житлового фонду, оскільки Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду” не включає до об’єктів приватизації житло, що є безхазяйними, а правовий режим та порядок набуття права власності на такі квартири визначені положеннями ст. 335 ЦК України, яка не може бути застосована до спірних правовідносин.
Також, відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд та ухвалення нового рішення по суті, як передбачено ст.ст. 309, 311 ЦПК України, оскільки доводи апеляційної скарги не мають достатніх на це підстав.
Сукупність обставин справи приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини між сторонами і їм дана вірна юридична оцінка. Оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування вірного по суті рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 – відхилити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 квітня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: