Справа № 22ц-2224/2010 Головуючий у 1 інстанції -
Литвиненко І.В.
Категорія - цивільна Доповідач – Мамонова О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді Позігуна М.І.,
суддів: Мамонової О.Є., Шемець Н.В..,
при секретарі: Рачовій І.І.,
за участі: представника відповідача ОСОБА_2, представника позивача
ОСОБА_3, представника відповідача Помаз В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Чернігівської міської ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Деснянської районної у м. Чернігові ради, регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради в частині надання двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 статусу гуртожитку, треті особи Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Комунальне підприємство «Деснянське» Чернігівської міської ради,
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі виконком Чернігівської міської ради просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог через неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 квітня 2010 року позов задоволено частково, визнано незаконним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19 березня 2007 року № 55 в частині надання двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 статусу гуртожитку, в задоволенні позову ОСОБА_5 до Деснянської районної у м. Чернігові ради та регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області відмовлено.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що до передачі спірної квартири на баланс та обслуговування КП «Деснянське» фактично вона використовувалась як гуртожиток і в ній зареєстровано три особи, які не перебувають між собою в родинних відносинах, у зв’язку з чим КП «Деснянське» звернулось до Чернігівської міської ради з поданням про визначення таким квартирам статусу гуртожитку. Апелянт зазначає, що суд не залучив до участі у справі КП «Деснянське» Чернігівської міської ради, в судовому засіданні не були присутні треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які зареєстровані в спірній квартирі, але там не проживають, повісток про судову справу вони не отримували і їх думка про даний спір не відома.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача – виконкому Чернігівської міської ради, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, пояснення представника позивача ОСОБА_3, який просив відхилити апеляційну скаргу, представника відповідача регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, яка просила прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишенню без змін виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки статус будинку АДРЕСА_2 не змінювався відповідним рішенням виконкому Чернігівської міської ради, то оскаржуване рішення в частині надання двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 статусу гуртожитку суперечить вимогам чинного законодавства, а отже є незаконним.
Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та ґрунтується на законі.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01 березня 2005 року у справі за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області до ВАТ «Торговий центр «Дружба», підприємства «Інвальплюс» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України», ТОВ «Торговий дім «Універсал», ТОВ «Центросоюз» про визнання права власності і витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом підприємства «Інвальплюс» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України» до прокуратури Чернігівської області, Чернігівського регіонального відділення Фонду державного майна України, Чернігівської міської ради м. Чернігова, ВАТ «Торговий центр «Дружба» про визнання права власності та заборону здійснення певних дій, встановлено, що другий під’їзд будинку АДРЕСА_2 в м. Чернігові на час підготовки та проведення приватизації державного майна колективним орендним підприємством «Чернігівський торговий центр «Дружба» не мав статусу гуртожитку, а мав статус житлового будинку. Вказаним рішенням визнано право власності, в тому числі і на спірну квартиру, за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Чернігівській області.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19 березня 2007 року двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 надано статус гуртожитку.
Згідно ст. 127 ЖК України під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки, які реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208 передбачено, що під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Не допускається розміщення гуртожитків у підвалах і цокольних поверхах, а також використання під гуртожитки приміщень у жилих будинках, призначених для постійного проживання громадян.
Таким чином, районний суд дійшов вірного висновку, що рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 19 березня 2007 року про надання двокімнатній квартирі АДРЕСА_1 статусу гуртожитку суперечить чинному законодавству і визнав його незаконним.
Доводи апеляційної скарги про те, що КП «Деснянське» Чернігівської міської ради не було залучено до участі спростовуються матеріалами справи, а саме, ухвалою суду від 20.01.2010 року КП «Деснянське» було залучено до участі в справі в якості третьої особи (а.с. 52).
Посилання апелянта на відсутність в судовому засіданні третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та неповідомлення їх про розгляд справи, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки зазначене не впливає на права та обов’язки апелянта.
Враховуючи викладене, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Чернігівської міської ради - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 квітня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: