Справа № 22ц-2587/2010 Головуючий у 1-й інстанції –
МЕЖЕННІКОВА С.П.
Категорія –цивільна Доповідач – МАМОНОВА О.Є.
У Х В А Л А
15 липня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ГУБАР В.С. МАМОНОВОЇ О.Є.,
при секретарі:
з участю: Рачовій І.І.
прокурора Брей Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора на ухвалу судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2010 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Ведильцівської сільської ради Чернігівського району до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування земельної ділянки із незаконного чужого володіння, -
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2010 року Чернігівський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з зазначеним вище позовом в інтересах Ведильцівської сільської ради Чернігівського району.
Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2010 року позовна заява Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора залишена без руху та надано строк до 18 травня для виправлення недоліків.
Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2010 року позовна заява Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Ведильцівської сільської ради Чернігівського району визнана неподаною та повернута позивачу.
В апеляційній скарзі Чернігівський міжрайонний природоохоронний прокурор просить скасувати ухвалу судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2010 року, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що незазначення доказів чи наявності підстав для звільнення від доказування щодо виникнення у відповідачки права власності на земельну ділянку не є в розумінні ст. 119 ЦПК України порушенням форми і змісту позовної заяви. Апелянт зазначає, що ним оспорювався факт законності укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки, а не факт правомірності виникнення права власності.
Крім того, апелянт вказує, що ним було подано дві позовні заяви аналогічного змісту, з тими ж сторонами, проте предметами спору були земельні ділянки площею 0,25 га та 0,0978 га, але судом не вказано, по якій саме справі пропонується усунути недоліки.
Також в апеляційній скарзі зазначено, що надання неякісного додатку до позовної заяви при можливості витребування даного договору у відповідачів теж не є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Підставами для залишення позовної заяви без руху, як зазначено в ухвалі судді від 26 травня 2010 року, є те, що в порушення п. 4 ч. 1 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не зазначені докази чи наявність підстав для звільнення від доказування щодо виникнення у відповідача права власності на земельну ділянку, оскільки таке права виникає з моменту державної реєстрації відповідно до ст. 125 ЗК України. Крім того, до позовної заяви додана неякісна ксерокопія договору купівлі-продажу земельної ділянки, що позбавляє прочитати зміст даного правочину.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений ухвалою судді строк позовна заява виправлена не була, а тому підлягає поверненню.
Проте з таким висновком судді суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитись з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цих Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами норм цивільного процесуального законодавства при розгляді цивільних справ у суді першої інстанції” від 12 червня 2009 року № 2 заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.
Питання, зазначені суддею в ухвалі від 26 травня 2010 року згідно з положеннями ч. 6 ст. 130 ЦПК України, суддя мав можливість з’ясувати при підготовці справи до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Мотиви, за яких суддею визнано позовну заяву неподаною, не можуть бути визнані законними, оскільки подання доказів при пред’явленні позову за ст. 119 ЦПК України не вимагається, подання доказів здійснюється стороною з урахуванням положень ст. 131 ЦПК України.
За таких обставин, ухвала судді не може бути визнана законною і обґрунтованою, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України вона підлягає скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Керуючись ст. ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд –
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Ведильцівської сільської ради - задовольнити.
Ухвалу судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 травня 2010 року – скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: Судді: