У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання рішення суб’єкта владних повноважень неправомірним та зобов’язання до вчинення дій,
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області на постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Із зазначеним адміністративним позовом ОСОБА_5 звернулася до суду 3 лютого 2010 року (а.с.2).
Вказувала на те, що відповідачем їй неправильно нараховується розмір пенсії як інваліду ІІ групи, захворювання якої пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС.
Вона звернулася до відповідача з заявою про приведення у відповідність до вимог закону розміру її пенсії, як інваліда ІІ групи, захворювання якої пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС, оскільки вважає, що нарахування розміру пенсії мало бути здійснено відповідно до вимог ст.ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” при врахуванні розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не за урядовими постановами, які суперечать закону.
Позивачка просила визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку їй пенсії та зобов’язати відповідача провести з 1 січня 2009 року перерахунок пенсії по інвалідності згідно п.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян з наступним перерахунком її згідно змін чинного законодавства і встановлених нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Постановою Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року позов задоволено.
Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_5 як особі, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, згідно ст.ст. 49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області провести перерахунок державної та додаткової пенсій ОСОБА_5, як інваліду ІІ групи, у зв’язку з захворюванням пов’язаним з наслідками аварії на ЧАЕС та віднесеній до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплата яких передбачена ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме, державної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
Судові витрати по справі віднесено за рахунок держави.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи загального захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, віднесена до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З 13 жовтня 2008 року по даний час вона одержує основну та додаткову пенсію з урахуванням вимог ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон).
Позивачка зверталася з заявою до відповідача про перерахунок їй раніше призначених і виплачуваних державної та додаткової пенсій, виходячи із норм Закону, які передбачають розміри пенсій для інвалідів Чорнобильців, проте їй відмовлено у перерахунку з посиланням на те, що розміри її пенсій нараховані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16 липня 2008 року, тобто діючих актів законодавства.
Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив із пріоритетності законів над підзаконними актами, а тому відповідачу при визначенні розміру пенсії позивачці слід було керуватися ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не положеннями постанови Кабінету Міністрів України (далі -КМУ) від 30 січня 2002 року №1.
Колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, а судом правильно застосовані норми матеріального права.
Правильно судом вирішено і питання щодо пропуску строку звернення позивачки до суду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Виходячи із Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаними із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, апеляційні скарги на постанови судів у адміністративних справах розглядаються загальними апеляційними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України з перевіркою дотриманням судом першої інстанції положень КАС України.
Із матеріалів справи не вбачається, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, положення КАС України, що призвели до неправильного вирішення спору, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом вказаних норм не можна визнати обґрунтованими і такими, що дають підстави для скасування судового рішення.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, ст.ст.15, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області відхилити.
Постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 22 квітня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: