У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до військової частини А0549 про стягнення грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок,
за апеляційною скаргою військової частини А0549 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2007 року,
у с т а н о в и л а :
Із зазначеним позовом ОСОБА_5 звернувся до суду 22 лютого 2007 року.
Зазначав, що він проходить службу у військовій частині А0549.
Посилається на те, що у порушення ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та внаслідок незаконних дій військової частини А0549 йому ненараховано та не виплачено грошову компенсацію вартості продовольчого пайка (набору продуктів харчування) за нормою №7 по середнім регіональним цінам на продукти харчування з 11 березня 2000 року по 29 березня 2002 року та грошову компенсацію вартості загальновійськової норми №1 харчування військовослужбовців Збройних Сил України за період з 30 березня 2002 року по 30 грудня 2006 року з урахуванням щомісячного індексу інфляції в Україні.
У позовній заяві позивач просив:
визнати дії військової частини А0549 незаконними;
зобов’язати військову частину А0549 нарахувати йому грошову компенсацію вартості продовольчого пайка (набору продуктів харчування) за нормою №7 по середнім регіональним цінам на продукти харчування з 11 березня 2000 року по 29 березня 2002 року та грошову компенсацію вартості загальновійськової норми №1 харчування військовослужбовців Збройних Сил України за період з 30 березня 2002 року по 30 грудня 2006 року з урахуванням щомісячного індексу інфляції в Україні;
стягнути з військової частини А0549 на його користь нараховану компенсацію, з урахуванням індексу інфляції в Україні в сумі 31 178 грн. 50 коп.
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці року від 28 лютого 2007 року позов задоволено.
Зобов’язано військову частину А-0549 нарахувати ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості продовольчого пайка (набору продуктів харчування) за не отриманий продовольчий пайок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 12 березня 1996 року відповідно до норми № 7 за період з 11 березня 2000 року по 29 березня 2002 року з урахуванням щомісячного індексу інфляції в Україні та грошову компенсацію вартості загальновійськової норми № 1 харчування військовослужбовців Збройних Сил України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 року за період з 30 березня 2002 року по 31 грудня 2006 року та стягнуто з військової частини А-0549 на користь ОСОБА_5 нараховану компенсацію, з урахуванням коефіцієнту інфляції у сумі 31178 грн. 50 коп.
Стягнуто з військової частини А0549 судовий збір на користь держави у сумі 51 грн.
У апеляційній скарзі військова частина А0549, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Судом не виконано всіх вимог цивільного судочинства і такі порушення норм процесуального права є підставою для обов’язкового скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.
Судом правильно встановлені обставини щодо проходження ОСОБА_5 дійсної військової служби у військові частині А0549. Правильно встановлено і джерело фінансового та продовольчого забезпечення військової частини. Не оспорюється також, що у спірному періоді позивач не отримував продовольчого забезпечення, чи компенсації за нього.
Разом із тим, вирішуючи цей спір суд першої інстанції неуважно поставився до тих вимог позивача, які були зазначені у позовній заяві.
Так, судом не вирішено питання, яке має суттєве значення для вирішення справи, яке позивач ставив перед судом.
Так, судом не відмовлено і не задоволено у вимогах про визнання дії військової частини А0549 незаконними, що має значення для вирішення основного питання про стягнення відповідної суми компенсації. Таке стягнення компенсації неможливе за наявності правомірних дій відповідача щодо невиплати вказаної компенсації позивачу.
Судом, у порушення норм процесуального права, вказана позовна вимога проігнорована.
Поряд із цим, як вбачається із матеріалів справи, представник військової частини А0549 не приймав участі у справі, оскільки військова частина не була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на ці обставини та зазначає, що відсутність представника військової частини у судовому засіданні призвело до неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази вручення судової повістки військовій частині А0549, чи належному її представнику.
Матеріали справи не містять доручення представника військової частини А0549 на участь у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 КАС України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до журналу судового засідання. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.
Доводи апеляційної скарги про розгляд справи без участі представника військової частини А0549 підтверджуються зазначеними вище матеріалами справи.
Із матеріалів справи вбачається, що справа розглянута поспіхом, з порушенням окремих норм процесуального права щодо порядку, строків та процесуальних прав сторін, що відповідно призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно п.3 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
За вказаних вище обставин рішення суду не може вважатися законним, а тому підлягає скасуванню саме з підстав, що справу розглянуто за відсутності відповідача (його представника), який належним чином не повідомлений про час і місце судового засідання.
Справа підлягає направленню на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі суду.
При новому розгляді суду першої інстанції слід врахувати зазначене вище, усунути зазначені порушення норм процесуального правам та вирішити справу у відповідності до вимог матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ” від 18 лютого 2010 року № 1681- VI, ст.ст. 15, 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.3, 314 ч. 1 п. 2, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу військової частини А0549 задовольнити частково.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2007 року у цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд то того ж суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: