У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 Антано до Вінницької міської ради, Комунального унітарного підприємства «Ековін», Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про поновлення строку позовної давності, визнання незаконним там скасування рішення, усунення перешкод у користуванні власністю,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 Антано на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 квітня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 квітня 2010 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Представники Вінницької міської ради, Комунального унітарного підприємства «Ековін», Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» заперечували доводи апеляційної скарги через їх безпідставність. Просили відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи із наступного.
Із судового рішення вбачається, що суд відмовляючи у задоволенні позову відмовив у його задоволенні по суті заявлених вимог, але разом із тим вказав у рішенні на відсутність підстав для поновлення строку позовної давності.
Відмовляючи по суті у задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами тих обставин за наявності яких він має право на користування гаражем, що знаходиться на території Комунального унітарного підприємства «Ековін» серед належних останньому будівель майнового комплексу.
Суд обґрунтовано послався на порушення порядку встановленого законодавством України для вирішення питань оренди земельних ділянок, які належать місцевій громаді м.Вінниці, зокрема на норми ЗК Української РСР, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші.
З висновками суду слід погодитись, оскільки по суті заявлених вимог рішення суду є правильним, а відповідно до правил ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Виходячи із змісту позовної заяви, змісту позовних вимог та пояснень позивача, останній не оспорює право власності на саму будівлю спірного гаража «з» як об’єкта нерухомого майна, не оспорює він і того, що в установленому порядку він не оформив в даний час право на користування чи оренду земельної ділянки, на якій розміщений спірний гараж «з» на території підприємства «Ековін».
Позивач у позовній заяві посилається на те, що має право на будівельні матеріали гаража, а тому вважає порушеним своє право на користування гаражем. Проте право на будівельні матеріали не дають підстав для користування самим гаражем без вирішення питання про суб’єктивне право користування (оренди) земельною ділянкою.
Разом із тим, позивач не позбавлений права ставити питання про повернення йому будівельних матеріалів, чи відшкодування йому їх вартості.
Відповідно правил ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд першої інстанції, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів, вірно встановивши зазначені вище обставини, дійшов вірного висновку та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції. Такі доводи не є підставою для скасування судового рішення та задоволення вимог позивача.
Не можна визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки, як вбачається із матеріалів справи та судового рішення, обставини встановлені судом правильно і висновки суду їм відповідають.
Посилання у апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права не спростовують правильних по суті висновків суду. Вказані у апеляційній скарзі порушення не призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно ч.3 ст.309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції і не є підставою для скасування судового рішення.
Оскаржуване рішення суду є правильним по суті, справедливим та постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому скасуванню чи зміні не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 Антано відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 23 квітня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ С.С. Колос
/підпис/ В.С. Вавшко
З оригіналом вірно: