Справа № 22ц-1138/2009 рік.
Категорія 20
Головуючий по 1 інстанції Кіхтенко Н.І.
Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2009 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого Ювшина В.І.
суддів: Сіренка Ю.В.., Скіця М.О.
при секретарі: Кияниченко Л.С.
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
позивача ОСОБА_5
представника відповідача ОСОБА_6
відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_7, Черкаської Центральної товарної біржі на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Черкаської Центральної товарної біржі про визнання недійсними біржових угод купівлі-продажу автомобілів, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовами до ОСОБА_7 та ОСОБА_5, Черкаської Центральної товарної біржі про визнання недійсними біржових угод купівлі-продажу автомобілів, посилаючись на те, що з 16 березня 1985 року по 05 грудня 2008 року він перебував у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_7 Від шлюбу мають повнолітнього сина, відповідача по справі, ОСОБА_8 Під час перебування у шлюбі ними було придбано ряд майна, частиною якого вони розділились добровільно. Автомобілі, які були зареєстровані як на його ім’я, так і відповідачки ОСОБА_7, вони не розділили. Придбані в період шлюбу автомобілі являються спільною власністю подружжя, де їх частки являються рівними. З метою приховання частини їх спільного майна подружжя, ще під час перебування в шлюбі, 29 жовтня 2008 року ОСОБА_7 продала через свою сестру
ОСОБА_9 їх автомобіль «Volkswageh Caddy», який був зареєстрований за нею, без його згоди синові ОСОБА_8 через Черкаську Центральну товарну біржу. Своїми діями ОСОБА_7 порушила вимоги ст. 65 СК України, продавши цінну річ, автомобіль, без його згоди, чим суттєво порушила його права. 26 вересня 2008 року та 27 вересня 2008 року позивач видав довіреності на ім’я ОСОБА_7 на проведення відчуження автомобілів МАЗ та ВАЗ. Видаючи доручення він з відповідачкою досягнув домовленості, що дані автомобілі необхідно продати не нижче їх середньо ринкової вартості: МАЗ за 150000 гривень, а ВАЗ за 50000 гривень. Але всупереч досягнутим домовленостям, ОСОБА_7 знову продала дані автомобілі їх синові шляхом укладення біржових угод за 500 та 100 гривень, чим перевищила надані її повноваження іншим співвласником майна. Тому дані правочини необхідно визнати недійсними, як вчинені внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою. Просив суд визнати біржові угоди купівлі-продажу транспортних засобів №13076 від 29.10.2008 року, біржову угоду купівлі-продажу транспортного засобу №12760 від 07.10.2008 року та біржову угоду купівлі-продажу транспортного засобу №12761 від 07.10.2008 року, укладених на Черкаській Центральній товарній біржі за участю ОСОБА_9 і ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_8 з іншої сторони, недійсними.
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано недійсною біржову угоду №13076 купівлі-продажу транспортного засобу марки «Volkswageh Caddy», укладену 29 жовтня 2008 року на Черкаській Центральній товарній біржі за участю ОСОБА_9, яка діяла в інтересах і по довіреності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Зобов’язано ОСОБА_8 повернути зазначений автомобіль та стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 300 гривень. Вирішено питання про судові витрати та міри по забезпеченню позову. В решті позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2009 року змінити, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права і постановити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_5 в задоволенні його позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2009 року також змінити, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права і постановити нове рішення, яким повністю задоволити його позовні вимоги.
В апеляційній скарзі Черкаська Центральна товарна біржа просить рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2009 року скасувати, вважаючи його постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права і постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_7 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Черкаської Центральної товарної біржі задоволити частково з таких підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними біржових угод купівлі-продажу транспортних засобів відповідає зазначеним вимогам, оскільки грунтується на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання біржових угод купівлі-продажу автомобілів недійсними, суд першої інстанції прийгпов до правильного висновку, що спірні автомобілі являлись спільним майном подружжя. Відповідно до нотаріально посвідченого доручення позивачем було надано право відповідачці продати спільну власність подружжя, автомобілі ВАЗ та МАЗ, в порядку та на умовах їй відомих. Автомобіль «Volkswageh Caddy» проданий відповідачкою без згоди позивача під час перебування у шлюбі, тому дана біржова угода обґрунтовано визнана недійсною.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації', а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмова. 29 жовтня 2008 року ОСОБА_7, перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_5, видала доручення своїй сестрі ОСОБА_9 на продажу належного її з позивачем на праві спільної сумісної власності автомобіля «Volkswageh Caddy» і в цей же день відповідно до біржової угоди даний автомобіль було продано сину сторін по справі, ОСОБА_8, не маючи згоди іншого співвласника автомобіля на вчинення такої дії. Тому суд першої інстанції у відповідності до ст. 369 та 203 ЦК України обґрунтовано визнав даний правочин недійсним та повернув сторони в первісний стан.
Так як ОСОБА_5 видав ОСОБА_7 нотаріально посвідчені доручення на продажу їх спільної власності подружжя, автомобілів МАЗ та ВАЗ, не оговоривши письмово суттєві умови вчинення даних правочинів (ціну), то ОСОБА_7 продала дані автомобілі згідно біржових угод їх сину, ОСОБА_8С, по ціні значно нижче ринкової вартості даних автомобілів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватись на припущеннях. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що при видачі доручень на продажу зазначених автомобілів, ним було зазначені умови продажу (ціна) — не нижче середньо ринкової. Так як продаж автомобілів вчинено повнолітньому сину сторін по справі, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що свої повноваження відповідачка ОСОБА_10 не перевищила та про відсутність в її діях зловмисної домовленості.
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенні норм матеріального права не відповідають дійсності. Рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними біржових угод купівлі-продажу автомобілів відповідає встановленим обставинам і визначених відповідно до них правовідносинам та наданим сторонами доказам. Доводи цих апелянтів носять суб’єктивний характер, не обґрунтовані на законі, не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції та не спростовують висновків суду першої інстанції'. Розмір судових витрат на правову допомогу позивачеві відповідає об’єму проведеної по справі правової допомоги та підтверджена відповідними документами.
Апеляційна скарга Черкаської Центральної товарної біржі підлягає до часткового задоволення в частині притягнення їх до участі в справі в якості відповідача та стягнення з них частини судових витрат виходячи з наступного.
Ухвалою суду першої інстанції до участі в справі в якості відповідача залучено Черкаську Центральну товарну біржу і судовим рішенням на неї як одного з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам покладено відшкодування позивачу судових витрат по справі.
Відповідно до ч. ст. 1 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничну і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торгівельних операцій.
Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а забезпечує, зокрема, створення умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг, при цьому право здійснювати біржові операції на біржі покладено тільки на її членів або брокерів, які зобов’язані провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі.
Відповідно до ст. 26 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі являються позивач та відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими являється предметом виріїнення в цивільному судочинству. ОСОБА_5 не оскаржує організаційні послуги біржі, а оспорюється сама біржова угода.
Ст. ст. 26,30,34, та 35 ЦПК України визначено, що до складу осіб, які беруть участь у справі, відносяться сторони та треті особи, характерною ознакою яких є наявність у них як учасників матеріально-правової заінтересованості в результатах вирішення судом справи та в реалізації ухваленого в ній судом рішення, яке може вплинути на їх права та обов’язки.
При таких обставинах суд першої інстанції необгрунтовано притягнув Черкаську Центральну товарну біржу в якості сторони по справі та поклав на неї при постановления судового рішення частину судових витрат позивача, яка відшкодовується йому пропорційно задоволеним позовним вимогам. Таке відшкодування судових витрат позивача повинно бути проведено за рахунок інших відповідачів по справі. Позовні вимоги позивача задоволено на 33,33%, тому відповідно до ст. 88 ЦПК України в такому розмірі підлягає і відшкодування понесених ним судових витрат (судовий збір 33,33% від 102 гривень = 33 гривни 99 коп. з двох відповідачів = по 17 гривень; витрати на правову допомогу 7500 гривень 6 33,33% = 2499 гривни 75 коп. на двох відповідачів = по 1250 гривень з кожного) .
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» в ч. 7 п. 19 роз’яснив, що апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення, і вони стосуються окремих його частин, зокрема у разі виправлення помилок суду першої інстанції щодо розміру суми, що підлягає стягненню, розподілу судових витрат, тощо.
При таких обставинах рішення суду першої інстанції підлягає до зміни в частині розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_7 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2009 року відхилити, а апеляційну скаргу Черкаської Центральної товарної біржі на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2009 року задоволити частково.
Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 07 квітня 2009 року змінити в частині розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 по 17 гривень витрат на оплату судового збору з кожного та по 1250 гривень витрат на юридичну допомогу з кожного.
В іншій частин рішення Корсунь-Шевченківського районного суду
Черкаської області від 07 квітня 2009 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після його проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня його проголошення.