Справа №22ц-4844/10 Суддя першої інстанції: Безпрозванний В.В.
Категорія 51 Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.,
суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі: Красилюку В.А.,
за участю: позивача – ОСОБА_2, та його представника – ОСОБА_3,, представника відповідача Северин Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 7 квітня 2010 р. за позовом
ОСОБА_2
до
відкритого акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» (далі – ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич»)
про визнання наказу неправомірним, стягнення незаконно утриманої заробітної плати та моральної щкоди,
в с т а н о в и л а:
В серпні 2009 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» про визнання наказу неправомірним,стягнення незаконно утриманої заробітної плати та моральної шкоди.
Позивач зазначав, що з 1 липня 2005 р. він працював на підприємстві ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» на посаді провідного спеціаліста по складу доставки з робочим місцем у м. Одесі.
Наказом від 24 липня 2009 р. він був звільнений з ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» за власним бажанням. При отриманні розрахунку при звільненні позивач дізнався про утримання з його заробітної плати 3908 грн. 70 коп. матеріальної шкоди згідно наказу № 258 від 20 липня 2009 р. Підставою для винесення такого наказу стала недостача, встановлена під час інвентаризації 17 липня 2009 р. на складі готової продукції в м. Одесі.
Посилаючись на те, що притягнення його до матеріальної відповідальності є незаконним, оскільки, на його думку, воно проведено з порушенням вимог ст. 136 КЗпП України, позивач просив визнати незаконним наказ від 20 липня 2009 р. про відрахування з його заробітної плати середнього місячного заробітку та стягнути з відповідача на його користь 3908 грн. 70 коп. незаконно утриманої заробітної плати та 10000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 7 квітня 2010 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невірну оцінку зібраних доказів та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно, з дотриманням порядку, поклав на позивача матеріальну відповідальність у межах середнього місячного заробітку за недостачу матеріальних цінностей на складі готової продукції в м. Одесі, оскільки в трудові обов’язки позивача входило забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей.
Між тим, з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником встановлений ст. 136 КЗпП України. Частиною 2 цієї норми передбачено, що розпорядження власника або уповноваженого ним органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня повідомлення про це працівника. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що з 1 липня 2005 р. ОСОБА_2 працював на посаді провідного спеціаліста по складу доставки ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» з робочим місцем у м. Одесі.
18 липня 2009 р. на складі доставки ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» в м. Одесі була проведена інвентаризація, в ході якої було виявлено недостачу готової продукції та тари на загальну суму 132755 грн. 63 коп.
Наказом генерального директора ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» № 258 від 20 липня 2009 р. в зв’язку з встановленою недостачею, зі ОСОБА_2 в рахунок погашення матеріальної шкоди було утримано середній заробіток у розмірі 3908 грн. 70 коп.
Проте, відповідач не ознайомив позивача з зазначеним наказом та без його згоди утримав 3908 грн. 70 коп. з його заробітної плати.
Таким чином, права позивача, передбачені ст. 136 КЗпП України, були порушені.
Однак суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені положення закону та дійшов помилкового висновку про правомірність оскаржуваного наказу.
За такого, рішення суду, яке ухвалене з порушенням норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Оскільки наказ № 258 від 20 липня 2009 р. про відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 постановлено з порушенням порядку покриття шкоди, заподіяної працівником його слід визнати незаконним. Тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, такі дії відповідача, призвели до душевних хвилювань позивача, втраті нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що завдало йому моральних страждань.
Тому, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, з урахуванням характеру та обсягу завданих йому моральних страждань, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 100 грн. компенсації моральної шкоди.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню 59 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
До того ж, враховуючи, що позивачу надавалась правова допомога, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 750 грн. понесених ним витрат на правову пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 7 квітня 2010 р. скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати незаконним наказ ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» № 258 від 20 липня 2009 р. в частині стягнення зі ОСОБА_2 середнього місячного заробітку.
Стягнути з ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» на користь ОСОБА_2 3908 грн. 70 коп. незаконно утриманої заробітної плати, 100 грн. компенсації моральної шкоди та 750 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнути з ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» на користь держави 59 грн. 50 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: