Справа № 428/5171/19

Провадження № 22-ц/810/302/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.

суддів: Кострицького В.В., Стахової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Залюшного Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 лютого 2021 року ухваленого судом у складі судді Посохова І.С. в приміщенні того ж суду

у справі про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердікт Капітал»

третя особа – Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"

встановив:

У травні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним вище позовом, в якому просила визнати недійсним кредитний договір № 500961152 від 30 вересня 2014 року укладений між нею та ПАТ «Альфа-Банк».

Позов мотивований введенням позивачки як споживача банківських послуг в оману щодо обставин за кредитним договором та істотних його умов, які між нею та банком не погоджувалися, у позивачки не було волевиявлення на укладення з банком цього кредитного договору на суму 37 608,31 гривень, з його змістом остання не ознайомлювалась в установі банку під час укладення, оскільки його текст був розпечатаний шостим шрифтом, а звернувшись до банку на другий день з питання ціни договору, тобто після підписання кредитного договору на отримання коштів № 500961152, договору про внесення змін та доповнень №1, додатку №1, графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та процентної ставки, позивачку в усній формі повідомили, що вказана суму кредита є формальною, і кошти вона отримає у бажаному розмірі у сумі 10 000 гривень.

Позивачка вказує, що станом на час звернення до суду з даним позовом нею не отримано від банку кредитних коштів ані в розмірі 37 608, 32 гривень ані 10 000 гривень. Кредитний договір містить умови, які є несправедливими в цілому, суперечать принципу сумлінності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на погіршення становища споживача.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 лютого 2021 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити її вимоги, посилаючись на обставини, якими обґрунтовуються позов, скаржниця вказує, що судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач правом на відзив не скористався.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України  судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.  Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду вказаним вимогам відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з недоведеності позивачкою ОСОБА_1 обставин, які б стали підставою для визнання недійсним договору від 30 вересня 2014 року укладеного між нею та банком, оскільки під час укладення кредитного договору позивачка отримала повну, доступну та вичерпну інформацію щодо умов надання кредиту за договором, прийняла умови цього кредитного договору і погодилася з ними, а тому, у даному випадку, відсутні підстави вважати, що цей кредитний договір містить несправедливі умови для позивачки, як споживача, і що його положення створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду останньої. Під час укладення кредитного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, і вони досягли згоди щодо істотних умов даного договору, що підтверджено власноручними підписами та печаткою сторін, правочин вчинений у формі, встановленій законом, був спрямований на отримання кредиту та на його погашення позивачкою, згідно з умовами даного договору. Сторони досягли згоди щодо істотних умов кредитного договору, принцип рівності сторін в договорі відповідачем не порушено, а тому умови договору є обов`язковими для виконання сторонами договору, які його уклали.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 77, 78, 80 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені такі факти та обставини справи.

30 вересня 2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 50096152, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 37 608, 32 грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом в розмірі 15, 99 % річних. Датою остаточного повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та комісії є 01.10.2019. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового перерахування на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий позичальнику у ПАТ «Альфа-Банк» суми грошових коштів в розмірі 37 608, 32 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором № 500457695 від 11.02.2014.

Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_1 зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту.

Згідно з пунктом 2.6 вказаного кредитного договору, порядок повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором: платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за цим договором здійснюється щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідно до Графіку платежів, який є Додатком № 1 до цього договору та його невід`ємною частиною, який також був підписаний ОСОБА_1 власноручно.

Відповідно до копії анкети-заяви на отримання кредиту по продукту «Рефінансування споживчих та готівкових кредитів» (Інформація, яка надається до укладення договору про споживчий кредит) від 30 вересня 2014, яку власноручно підписала позивачка ОСОБА_1 , остання письмово підтвердила, що отримала та ознайомилася з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, що надані виходячи із обраних нею умов кредитування. Підтвердила отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для позивачки, в тому числі, в разі не виконання зобов`язань за кредитним договором.

Крім того, у пункті 5 кредитного договору № 500961152 від 30 вересня 2014 дублюється та міститься вся інформація як про суму кредиту, так і про письмове підтвердження ОСОБА_1 щодо отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування.

Отже, позичальник під час укладення Договору ознайомлювалася з його текстом та змістом в цілому, у тому числі, з Графіком щомісячних платежів за кредитним договором, договором про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору, тому відповідачем була надана інформація позивачу, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування».

Заочним рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 листопада 2015 з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа- Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 30 вересня 2014 року- 44318,72 грн., а саме: за кредитом - 37608,32 грн.; по відсотках - 3388,62 грн.; по комісії - 1921,78 грн.; штраф - 1400,00 грн.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);

2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;

3) загальний розмір наданого кредиту;

4) порядок та умови надання кредиту;

5) строк, на який надається кредит;

6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);

7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);

8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;

9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;

10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит;

12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;

13) порядок дострокового повернення кредиту;

14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Оскільки, банк у письмовій формі надав позичальнику у повному обсязі всю необхідну інформацію, кредитний договір містить усі умови, передбачені положеннями Закону України «Про споживче кредитування», сторони узгодили всі істотні умови договору, а саме: суму кредиту, дату видачі кредиту, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядок сплати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, тощо, а позивачка ОСОБА_1 особистими підписами засвідчила, що вона погодилася на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, то волевиявлення сторін на укладення і підписання цього договору були вільними.

Також, суд дійшов вірних висновків, що посилання позивачки про те, що кредитний договір надруковано шостим розміром шрифту, як на підставу для визнання кредитного договору недійсним, є безпідставними, оскільки відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача, зазначених у договорі про споживчий кредит або в додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його шрифтом меншого розміру, ніж основний текст, злиття кольору шрифту з кольором фону.

Тобто, вказана норма забороняє друкувати інформацію щодо реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача шрифтом меншого розміру ніж основний текст, але в даному випадку, весь кредитний договір надруковано однаковим розміром шрифту, при цьому відсутні дані про те, що, підписуючи спірний договір, ОСОБА_1 вимагала від банку викласти його більшим шрифтом і їй було відмовлено у такій вимозі.

Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року по справі № 583/3343/19.

Зміст договору є зрозумілим до прочитання і не може розцінюватися як надання інформації у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб.

Позивачка не була позбавлена можливості відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення банку в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно з цим договором та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Проте, у вказаний строк вона від договору не відмовлялася, жодних заперечень щодо його змісту не висловлювала, що свідчить про її згоду з умовами укладеного договору.

Щодо посилань позивачки на те, що по теперішній час ніяких коштів вона не отримала та не отримувала банківську картку ПАТ «Альфа-Банк», на яку могли б бути перераховані зазначені кошти, суд вірно виходив з того, за змістом кредитного договору № 50096152 від 30 вересня 2014, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового перерахування на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий позичальнику у ПАТ «Альфа-Банк» суми грошових коштів в розмірі 37 608, 32 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором № 500457695 від 11 лютого 2014 року.

Отже, вказаний кредит надавався позивачці не на будь-які споживчі цілі або потреби, а мав цільовий характер його використання, а саме: для погашення заборгованості за іншим кредитним договором, а тому позивачка не повинна була отримати ці кредитні кошти на пластикову картку, яка була у її розпорядженні, або отримати їх у готівковій формі для витрачання на власні потреби.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з наведеними вище висновками суду, і вважає, що суд першої інстанції вірно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та правильно керувався нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, вірно встановив обставини справи, і ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Доводи скаржниці за своєю суттю є обґрунтуванням позовних вимог, зводяться до власного тлумачення норм законодавства і незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, яким суд надав належну правову оцінку.

Отже, доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 388, 389,390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова Луганського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Дата складення повної постанови 19 липня 2021 року.

Головуючий                                                                                      Ю.П. Лозко

Судді:                 В.В. Кострицький

               Н.В. Стахова