У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Сукманової Н.В., Кіянової С.В.
при секретарі Поляковій Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на рішення Калінінського районного суду міста Горлівка Донецької області від 19 травня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та провести виплати допомоги дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Калінінського районного суду міста Горлівка Донецької області від 19 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, і з 22 травня 2008 року до 1 березня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум у розмірі 2983 гривні 74 копійки.
Стягнуто з Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької на користь ОСОБА_1 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37гривень.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 8 гривень 50 копійок.
В апеляційній скарзі управління пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області просить скасувати рішення суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог. В обґрунтування скарги відповідач зазначає, що суд не зважив на те, що на законодавчому рівні не визначено які органи повинні виплачувати пенсії, за рахунок яких коштів та джерел. Немає підстав вважати, що саме органи пенсійного фонду повинні виплачувати такі підвищення із бюджету пенсійного фонду. Також вважає, що первинна редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», змінена Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та її відновлення будь-якими нормативними актами не передбачено.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник пенсійного фонду не з’явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку .
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.1. Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст.6. Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З обставин справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до відповідача, в якому просить стягнути недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються щомісячно на 30% мінімальної пенсії за віком. Але їй така надбавка не виплачувалась. Просила стягнути з відповідача недоплачену за 2007-2009р.р. соціальну допомогу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення, знаходиться на обліку в ПФУ в Калінінському районі міста Горлівки та отримує пенсію за віком. Позивач протягом 2007-2009 років мав право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якого не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до пункту 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними.
У зв’язку з вищевикладеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення на користь позивачки з відповідача підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31.12.07 року в сумі 710,90грн., з 22 травня 2008 по 31.12.08року в сумі 715,23грн., та з 1 січня по 31 грудня 2009року в сумі 1240,20грн. недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги щодо не визначення на законодавчому рівні джерел та коштів з яких мають проводитись підвищення до пенсії, не можна прийняти до уваги з наступних підстав.
Згідно ст.3 Конституції України утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Обов’язок по виплаті пенсій покладено на Пенсійний фонд України. Відсутність коштів в Державному бюджеті не може бути підставою для невиконання закону, який діє.
Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів Пенсійного фонду України, а управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків.
Доводи апеляційної скарги про те, що первинну редакцію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», змінено Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і не відновлено будь-яким нормативним актом є необґрунтованими та не можуть бути прийняти судом до уваги з наступних підстав.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» був прийнятий 18 листопада 2004 року, набрав чинності з 1 січня 2006 року. Законами про Державний бюджет України протягом 2006 - 2008 років до вказаного закону вносилися зміни, якими зупинялася дія статті 6 закону щодо розміру та виплати підвищення до пенсії. У 2007 та 2008 роках відповідно до рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян та 22.05.2008 N 10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України окремі зміни, внесені законами про Державний бюджет на відповідні роки, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Так як зупинення дії закону іншим законом не передбачено, а відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, суд першої інстанції правильно керувався при розгляді справи Законом України "Про соціальний захист дітей війни" та застосував положення ст. 6 вказаного закону.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
При подачі апеляційної скарги відповідачем не були сплачені витрати на ІТЗ розгляду справи в апеляційному суді в розмірі120 грн., тому їх на підставі ст. 81 ЦПК України стягнути на користь держави.
Керуючись ст. ст. 303-305, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов'язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд ,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області відхилити.
Рішення Калінінського районного суду міста Горлівка Донецької області від 19 травня 2010 року залишити без змін.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на користь держави витрати на інформаційно – технічний розгляд справи в апеляційному суді в розмірі 120 (сто двадцять ) грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді :