Справа № 22-7718/2010 рік Головуючий у 1 інстанції Шликов С.П.
Категорія 41 Доповідач Маширо О.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Маширо О.П.
суддів Резникової Л.В., Єлгазіної Л.П.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Донецька від 25 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки і визначення порядку користування підсобними приміщеннями,
у с т а н о в и в :
До апеляційного суду звернувся відповідач ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2: суд встановив порядок користування квартирою АДРЕСА_1, яку сторони успадкували у рівних частках після смерті своїх батьків.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 після смерті своїх батьків успадкували у рівних частках спірну квартиру, кожен з них отримав у встановленому законом порядку свідоцтво про спадщину. Позивач зареєстрований у цій квартирі, а відповідач проживає там зі своєю сім»єю.
Спірна квартира має дві ізольовані кімнати площею 18,1 кв.м та 11,7 кв.м. Зважаючи на похилий вік позивача та стан його здоров»я, суд першої інстанції виділив йому у користування кімнату більшої площі – 18,1 кв.м, а другому співвласнику суд виділив у користування іншу кімнату – площею 11,7 кв.м.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні його вимог, оскільки вважає, що рішення суду не відповідає обставинам справи.
Зокрема, суд першої інстанції не врахував, що він ніколи не чинив перешкод своєму братові до вселення у батьківську квартиру, однак той сам не виказував такого бажання.
Поділ спадкової квартири потрібен позивачеві для того, що продати свою частину.
Виділяючи позивачеві у користування кімнату у спірній квартирі, суд не врахував, що на теперішній час у цій квартирі проживає він – апелянт – зі своєю дружиною та сином, однак питання щодо виселення членів його сім»ї суд не вирішив.
Крім того, у мотивувальній частині рішення суд зробив висновок про те, що позивачеві слід виділити у користування більшу кімнату площею 18,1 кв.м з балконом, однак у резолютивній частині рішення суд залишив балкон серед інших службових приміщень у загальному користуванні.
Суд також не врахував, що спадкова квартира є їхньою спільною частковою власністю, а не спільною сумісною власністю, тому невірно розподілив між ними цю квартиру.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду скасувати, справу направити до місцевого суду на новий судовий розгляд, з таких підстав.
Згідно з п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунутий ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2, звертаючись з позовом до суду, просив розділити між ним та його братом спадкову квартиру, яка перебуває у їхній спільній частковій власності. При цьому він надавав свої докази на підтвердження того факту, що він має право на збільшення його частки, тому з посиланням на ст.367 ЦК України просив розподілити квартиру таким чином, щоб кімнату більшої площі виділити саме йому.
Вказаною правовою нормою передбачене право співвласників на поділ майна, що є у спільній частковій власності сторін. Такий поділ провадиться у встановленому законом порядку.
Однак позивач у своєму позові разом з розподілом спадкової квартири як спільної часткової власності стосовно жилих кімнат просить також встановити порядок користування кухнею, ванною, іншими підсобними приміщеннями, залишивши їх у спільному користуванні співвласників.
У подальшому позивач свої позовні вимоги не змінював, тому суду першої інстанції слід було б уточнити його вимоги та з»ясувати, що саме вимагає ОСОБА_2: розподілити спірну квартиру, яка є спільною частковою власністю сторін чи встановити порядок користування цією квартирою?
Суд першої інстанції, розглядаючи позов, вийшов за межі позовної заяви та фактично встановив порядок користування квартирою, а не тільки підсобними приміщеннями, як просив позивач, при цьому вимоги щодо її розподілу розглянуті не були.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що рішення суду як таке, що ухвалене з порушенням – перш за все – вимог процесуального права, слід скасувати, справу направити до місцевого суду на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 311, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м.Донецька від 25 березня 2010 року скасувати, справу направити до місцевого суду на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: Судді: