Справа № 22-5759/2010 рік Головуючий у 1 інстанції Клімов В.В.
Категорія 27 Доповідач Маширо О.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Маширо О.П.
суддів Резникової Л.В., Єлгазіної Л.П.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду від 8 грудня 2008 року у справі за заявою ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 до видачу судового наказу,
у с т а н о в и в :
До апеляційного суду звернулась відповідачка ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на ухвалу суду, якою її заява про скасування судового наказу була залишена без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що 28 жовтня 2008 року були задоволені вимоги банку щодо видачі судового наказу про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
17 листопада того ж року боржниця отримала цей судовий наказ, однак заяву про його скасування подала тільки 5 грудня 2008 року, тобто поза строком, встановленим законом, тому суд відмовив їй у задоволенні заяви про скасування судового наказу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу про відмову їй у скасуванні судового наказу, оскільки строк на подання відповідної заяви вона пропустила з поважних причин, а саме: після отримання судового наказу з нею стався нервовий зрив, тому вона не змогла своєчасно подати до суду заяву про скасування судового наказу.
Заслухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану судову ухвалу залишити без змін, з таких підстав.
У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
На думку апеляційного суду оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону, тому підстав для її скасування немає.
З матеріалів справи вбачається, що 28 жовтня 2008 року до місцевого суду із заявою про видачу судового наказу звернувся «ПриватБанк».
У той же день ця заява була розглянута та товариству був виданий судовий наказ про стягнення з боржниці ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 3 425 грн. 03 коп. (а.с.10).
17 листопада того ж року ОСОБА_1 отримала копію цього судового наказу, який був направлений їй рекомендованим листом (а.с.11, 12), проти чого вона не заперечує і й своїй апеляційній скарзі.
Згідно з ч.2 ст.104 ЦПК України після отримання судового наказу в разі заперечень проти вимог стягувача боржник протягом десяти днів з дня отримання судового наказу може подати заяву про його скасування.
Натомість із заявою про скасування судового наказу боржниця звернулась до суду тільки 5 грудня 2008 року (а.с.13-14), тобто з пропуском встановленого законом строку.
Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення 10-денного строку, встановленого для цього, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви (ч.2 ст.106 ЦПК України).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що строк для подання заяви про скасування судового наказу вона пропустила через те, що після отримання судового наказу з нею стався нервовий зрив. Проте вона не надала до суду ніяких доказів щодо цього, зокрема, медичну довідку або інший відповідний документ.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що причини пропуску боржницею строку для подання заяви про скасування судового наказу не можна вважати поважними, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у скасуванні судового наказу.
Керуючись ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Краматорського міського суду від 8 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча:
Судді: