Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Черепановій В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Вінницької регіональної філії Дочірнього підприємства (далі – ДП) “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Відкрите акціонерне товариство комерційний банк (далі –ВАТ КБ) «Надра», про визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішень третейського суду,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Вінницька міська рада звернулась до суду із вказаним позовом 24 березня 2009 року.
Ухвалою Ленінського районного суду від 12 листопада 2009 року до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено ВАТ КБ «Надра».
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, що 3 серпня 2007 року, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 березня 2007 року, ОСОБА_5 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,0572 га - по АДРЕСА_1 для ведення садівництва (акт серії ЯД № 388837) та площею 0,1000 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 (акт серії ЯД № 388833).
Зазначає, що вказане судове рішення було скасовано ухвалою Верховного Суду України від 6 лютого 2008 року, а справа направлена на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 8 травня 2008 року позовна заява ОСОБА_5 до Вінницької міської ради та Управління містобудування і архітектури про визнання права власності на земельну ділянку залишена без розгляду за заявою позивачки.
Посилаючись на те, що правові підстави набуття права власності на земельні ділянки ОСОБА_5 відпали, оскільки скасоване судове рішення від 19 березня 2007 року, тому є підставою для скасування вказаних правовстановлюючих документів - державних актів про право власності на земельні ділянки.
Вказує також, що вказані земельні ділянки перейшли у власність ОСОБА_6 внаслідок укладення 8 серпня 2007 року третейських угод між нею та ОСОБА_5 про передачу спору між ними про визнання дійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності на земельні ділянки площею 0,0572 га - по вул. 1-го Травня, 77 у м. Вінниці для ведення садівництва та площею 0,1000 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. 1-го Травня, 77 у м. Вінниці на підставі відповідних рішень третейського суду від 9 серпня 2007 року.
Вказували на те, що хоча Вінницька міська рада не брала участі у розгляді справи в третейському суді і не є сторонами третейської угоди, рішення цього суду порушує права та законні інтереси Вінницької міської ради як власника та розпорядника земельної ділянки та території м.Вінниці.
Посилається на те, що такі справи, в яких однією із сторін є орган місцевого самоврядування чи орган державної влади, згідно із правилами ст. 6 Закону України «Про третейські суди» не підвідомчі третейському суду, а тому відповідно до правил п.1 ч.3 ст.51 цього Закону вказані рішення третейського суду від 9 серпня 2007 року мають бути скасованими.
Зазначає, що ці рішення третейського суду є незаконними ще й з підстав неправильного застосування норм матеріального права, оскільки суд не може усупереч правилам ст. 657 ЦК України, п.3 ст. 334 та ч. 2 ст.220 цього Кодексу визнавати такі договори купівлі - продажу дійсними у судовому порядку.
Оскільки ОСОБА_6 набула права власності на вказані земельні ділянки на підставі незаконних рішень третейського суду які підлягають скасуванню, то державні акти на земельні ділянки слід визнати недійсними з відповідним скасуванням їх державної реєстрації.
Посилаючись на зазначені обставини, Вінницька міська рада просить:
1. визнати недійсними державні акти серії ЯД № 388837 та серії ЯД № 388833 про право власності на земельні ділянки, відповідно площею 0,0572 га для ведення садівництва та 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. 1-го Травня,77 в м. Вінниці, видані на ім’я ОСОБА_5;
2. визнати недійсними третейські угоди від 8 серпня 2007 року про передачу спору між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на земельні ділянки площею 0,0572 га та відповідно 0,1000 га.
3. скасувати рішення третейського суду від 9 серпня 2007 року у справах за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності на земельні ділянки площею 0,0572 га по АДРЕСА_1 для ведення садівництва та відповідно право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 ;
4. визнати недійсним Державний акт серії ЯГ №495098 від 23 серпня 2007 року про право власності на земельну ділянку площею 0,0572 га для ведення садівництва по вул. 1- го травня в м.Вінниці, виданого ОСОБА_6, а також виданий на її ім’я Державний акт серії ЯГ №495097 від 23 серпня 2007 року про право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1;
6. Зобов’язати Вінницьку регіональну філію ДП “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах”, скасувати державну реєстрацію виданих на ім’я ОСОБА_6 вказаних вище державних актів на земельні ділянки по АДРЕСА_1.
Просили стягнути з відповідачів судові витрати на користь Вінницької міської ради.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2010 року позов задоволено.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 ОСОБА_7, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення.
Представник третьої особи ВАТ КБ «Надра» підтримав апеляційну скаргу з тих же підстав. Просив зважити на обставини, що спірні земельні ділянки знаходяться у іпотеці, а ВАТ КБ «Надра» є іпотекодержателем.
Представник позивача заперечував доводи апеляційної скарги посилаючись на їх безпідставність. Просив апеляційну скаргу відхилити, а судове рішення залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Завданням цивільного судочинства, відповідно до правил статті 1 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
За правилами частин 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Отже, виходячи із вказаних принципів цивільного законодавства та цивільного судочинства, рішення суду має бути насамперед законним і обґрунтованим, справедливим і неупередженим.
Оскаржуване рішення суду не можна визнати справедливим, законним і обґрунтованим, оскільки суд не виконав всі вимоги цивільного судочинства та допустив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається із позовної заяви, пояснень представника позивача та матеріалів справи, вимоги позивача про визнання недійсними зазначених державних актів на земельні ділянки, визнання недійсними третейських угод та скасування вказаних рішень третейських судів, скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки не пов’язані з порушеними суб’єктивними правами позивача.
Вбачається, що позивач не погоджується із передачею у власність ОСОБА_5 цих земельних ділянок саме через те, що це право власності визнано судовим рішенням. Разом із тим, як вбачається, передачею у власність земельних ділянок ОСОБА_5 не було порушено прав інших користувачів, чи інших осіб.
Відповідно перехід права власності на ці ж земельні ділянки від ОСОБА_5 до ОСОБА_6 з таким же порушенням встановленого законом порядку також не призвело до порушення суб’єктивних прав позивача за вказаних вище обставин, що не заперечується представником позивача.
Останній пояснив, що позов заявлений через те, що після скасування судового рішення Ленінського районного суду від 19 березня 2007 року ухвалою Верховного Суду України від 2 лютого 2008 року, у ОСОБА_5 відпали підстави набуття права власності на земельні ділянки, а також відпали ці підстави і у ОСОБА_6
Слід звернути увагу на те, що в даному випадку має місце вимога, яка вирішується в порядку повороту виконання судового рішення, оскільки право власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_5 було визнано рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 березня 2007 року, яке набуло законної сили і було виконано.
Судом першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами у справі, що позовна заява у справі за позовом ОСОБА_5 до Вінницької міської ради, Управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради, рішення у якій було скасовано Верховним Судом України з передачею справи на новий розгляд до того ж суду першої інстанції, ухвалою того ж суду першої інстанції від 8 травня 2008 року залишена без розгляду.
За таких обставин, за правилами ст. 380 ЦПК України, суд ухвалюючи судове рішення про залишення без розгляду заяви повинен зобов’язати позивача (при відповідних умовах) повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
Відповідно частин 3 і 4 цієї статті цього Кодексу у разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації. За судовим рішенням про поворот виконання видається виконавчий лист.
За встановлених обставин немає підстав для відшкодування вартості майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації, немає і інших підстав для повернення сторін у первісний стан, оскільки цим рішенням не порушують нічиї суб’єктивні права.
ОСОБА_5 розпорядилась своїми земельними ділянками і на даний час їх власником є ОСОБА_6 Інші особи прав на ці земельні ділянки не заявляють.
Не вбачаються обґрунтованими також вимоги Вінницької міської ради про визнання недійсними третейських угод від 8 серпня 2007 року укладених між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про передачу спору між ними до третейського суду, а також про скасування рішень третейських судів, оскільки Вінницька міська рада не є стороною у спорі та стороною у зазначеній третейській угоді.
Доводи позивача про порушення прав та законних інтересів Вінницької міської ради, у зв’язку із чим остання звернулась із цим позовом, не можна визнати обґрунтованими та доведеними, оскільки за встановлених конкретних обставин такого не вбачається.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів знайшла обґрунтованими. Такі доводи не спростовані поясненнями представника позивача.
Встановлено, що в даний час зазначені земельні ділянки знаходяться у власності ОСОБА_6, що внесено у відповідний реєстр.
Обидві земельні ділянки ОСОБА_6 передала в іпотеку. Іпотекодержателем є ВАТ КБ «Надра» (а.с.149-151).
Безпідставним, невиправданим та недоцільним є визнання недійсними державних актів виданих на ім’я ОСОБА_6 про право власності на земельну ділянку площею 0,0572 га для ведення садівництва по вул. 1- го травня в м.Вінниці та про право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1.
Крім того, відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується держаними актами, що підлягають реєстрації.
Державний акт про право власності на земельну ділянку, як правовстановлюючий документ, не є правочином, а тому за правилами цивільного судочинства він не може бути визнаний недійсним з підстав встановлених законом для визнання правочинів недійсними.
Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом не передбачений ні правилами ст. 16 ЦК України, ні іншими законами.
За правилами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі .
Відповідно правил ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Переконливих доводів у обґрунтування своїх вимог позивач не навів, а тому не вбачається підстав для задоволення позову.
Вбачається, що при вирішенні справи суд першої інстанції допустив невідповідність своїх висновків встановленим обставинам справи та допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Невідповідність висновків суду обставинами справи, порушення або неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до правил пунктів 3 та 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2010 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Вінницької міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Вінницької регіональної філії Дочірнього підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” про визнання недійсним державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішень третейського суду – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис / С.С. Колос
/підпис/ В.С. Вавшко
З оригіналом вірно: