печерський районний суд міста києва

справа № 2-1548-1/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:     судді Кирилюк І.В.,

при секретарі: Чергавому В.В.,

за участю:

позивача: не з’явився,

представника відповідача-1: не з’явився,

представника відповідача-2: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі – позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з вказаним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві (далі – відповідач-1, Управління) та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі – відповідач-2, Київський міський центр), в якому просить визнати протиправними дії відповідача-1 та відповідача-2 щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати відповідача-1 та відповідача-2 провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2007-2009 роки в сумі 7 667,50 грн. з урахуванням проведених виплат; зобов’язати відповідача-1 та відповідача-2 призначити (встановити) як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІ групи інвалідності), щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; не відкладати розгляд справи у разі неприбуття відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, а також у разі відсутності позивача на судовому зсіданні та розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів; стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Управлінні. Згідно довідки медико-соціальної (експертної) комісії від 09.10.2008 року йому встановлено ІІ групу інвалідності безстроково.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Однак, позивач отримує щорічну допомогу на оздоровлення в значно нижчому розмірі ніж передбачено вказаним законом, що є порушенням його прав та інтересів. Здійснити перерахунок Управління відмовилось, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2010 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення та призначено дату попереднього судового засідання.

Під час проведення попереднього судового засідання представник відповідача-1 та представник відповідача-2 надали суду письмові заперечення на позов.

Так, згідно письмових заперечень відповідач-1 зазначає, що, по-перше, Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві здійснює лише призначення даного виду допомоги, всі виплати проводяться Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат; по-друге, згідно ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік», яка зменшує розмір виплат, станом на вересень 2009 року тобто на момент нарахування щорічної допомоги, зазначена норма не була визнана неконституційною, крім того, Закон України «Про Державний бюджет на 2009 рік» прийнятий пізніше ніж Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отже, підлягають застосуванню норми Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік»; по-третє, Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві працює на базі автоматизованої системи, яка розраховує суми до виплати, вносити зміни до якої може лише Головне управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Відтак, відповідач-1 просить в задоволенні позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві відмовити.

Відповідно до письмових заперечень Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, відповідач-2 зазначає, що ОСОБА_2 перебуває на обліку як інвалід ІІ групи з 06.10.2008 року, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, мають зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліди І, ІІ групи. Однак, згідно Законів України «Про Державний бюджет на 2007 рік», «Про Державний бюджет на 2008 рік», та «Про Державний бюджет на 2009 рік» право встановлювати розміри соціальних виплат надано Кабінету Міністрів України. Отже, Київський міський центр при нарахуванні допомоги на оздоровлення, керувався Постановою Кабінету Міністрів України тобто діяв в межах норм чинного законодавства, відтак, дії відповідача-2 вважає правомірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню. Крім того, в запереченнях Київський міський центр просить проводити розгляд справи за відсутності його представника.  

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з’явився, в позовній заяві на адресу суду просив розглянути справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи в порядку ст. 74 ЦПК України повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи в порядку ст. 74 ЦПК України повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

За таких обставин, суд визнав можливим провести розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 19.09.2005 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві та отримує пенсію за віком, що не заперечується відповідачами. 15.10.2008 року ОСОБА_2 отримав посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), яке дійсне безстроково.

Відповідачі не заперечують щодо статусу позивача, що дійсно має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

31.03.2010 року ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві із заявою в якій просив провести перерахунок та виплату недоотриманих коштів одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, оскільки отримує щорічну допомогу в значно меншому розмірі ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідь на вказану заяву Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві у листі від 08.04.2010 року № 1872 зазначило, що у 2009 році Управлінням проведено нарахування щорічної допомоги на оздоровлення, яка передбачена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562, в розмірі 120,00 грн. Провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірах із застосуванням мінімальної заробітної плати неможливо.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII (далі – Закон № 796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює  єдиний  порядок  визначення  категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством, здійснюються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання їх отримувача, які діють відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 № 790 "Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації".

Відповідно до п. 3.2 Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого Наказом/Положенням Мінпраці від 25.04.2006 року № 147, одним із головних завдань Центру є, зокрема, здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є належними відповідачами.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 06.06.1996 року № 230/96-ВР), компенсація за шкоду, заподіяну  здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника, -  щорічна допомога на оздоровлення інваліду ІІ групи  виплачується в розмірі 5 (п’ять) мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Частиною 1 ст. 67 Закону № 796-XII визначено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 71 Закону № 796-XII, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Державний Бюджет на 2008 рік» та ст.. 71 Закону України «Про Державний Бюджет на 2009 рік», у 2008 та 2009 роках Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» текст ст. 48 Закону № 796- XII викладено у новій редакції, згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інвалідам I і II групи установлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення - 120 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 1: інвалідам II групи - 20 відсотків.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині нової редакції ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони і інші  правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнані неконституційними втрачають свою чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Проте, Кабінет Міністрів України ні Постановою від 12.07.2005 року № 562, ні Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2008 року № 530  не реалізував це право та не встановив розмір соціальних виплат саме на 2008 рік та на 2009 рік ні шляхом видання окремого нормативного акту, ні шляхом внесення змін в діючий нормативно-правовий акт.

Разом з тим, як визначено ст. 71 Закону № 796-XII, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а Постанови Кабінету Міністрів України є лише підзаконним нормативно-правовим актом, який може виключно роз’яснювати порядок застосування закону, а не визначати конкретні суми виплат, відмінні від тих, які визначені чинним законодавством.

Щодо твердження Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про застосування положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», оскільки він був прийнятий пізніше, то суд зазначає наступне.

Положення загального закону - Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» застосовується тільки тоді, коли спірні правовідносини  не врегульовані положеннями спеціального закону - Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, твердження Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що для визначення розміру соціальних виплат, підлягає застосуванню той закон який останній регулює суспільно-правові відносити, тобто Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  є необґрунтованим та безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності з жовтня 2008 року, отже, у 2007 році він не мав права на одержання щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.. 48 Закону № 796-XII в редакції від 06.06.1996 року № 230/96-ВР.

При цьому, щорічна допомога на оздоровлення за 2008 рік була нарахована та виплачена ОСОБА_2 після прийняття Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року, а саме з 09.10.2008 року.  На момент виплати даної допомоги діяли положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відтак, дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік та 2009 рік у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2008 року № 530  з урахуванням Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» є неправомірними.

Відтак, при нарахуванні щорічної допомоги на оздоровлення позивачу в 2008 та 2009 роках слід керуватись ст.. 48 Закону № 796-XII в редакції від 06.06.1996 року № 230/96-ВР, а не положеннями П останов Кабінету Міністрів України та Законами України «Про Державний Бюджет на 2008 рік» та «Про Державний Бюджет на 2009 рік».

Таким чином, позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в 2008 та 2009 роках в порядку та у розмірах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 06.06.1996 року № 230/96-ВР, а саме, в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, відтак, позовні вимоги ОСОБА_2 визнати протиправними дії відповідача-1 та відповідача-2 щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати відповідача-1 та відповідача-2 провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2007-2009 роки в сумі 7 667,50 грн. з урахуванням проведених виплат підлягають частковому задоволенню, а саме, щодо визнання дій відповідачів неправомірними та зобов’язання відповідачів провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.. 48 Закону № 796-XII в редакції від 06.06.1996 року № 230/96-ВР за 2008 рік та 2009 рік.

Вимоги позивача зобов’язати відповідача-1 та відповідача-2 призначити (встановити) як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІ групи інвалідності), щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається що вказана щорічна допомога на оздоровлення ОСОБА_2 уже була призначена.

Щодо вимог позивача не відкладати розгляд справи у разі неприбуття відповідачів, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, а також у разі відсутності позивача на судовому зсіданні та розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів, то, враховуючи положення ст.. 15 та ст.. 16 Цивільного кодексу України, вони є непередбаченим чинним законодавством способом захисту, отже, не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено

Оскільки суд задовольняє позов частково, то згідно із вищезазначеною статтею, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 44,40 грн. у відшкодування понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. ст.. 19, 22, 46 Конституції України, ст..ст. 48, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 79, 88, 209, 213 – 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення – задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення всупереч вимогам ст.. 48 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII в редакції від 06.06.1996 року № 230/96-ВР у 2008 році та 2009 році – неправомірними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Печерського району в м. Києві та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до вимог ст.. 48 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-XII в редакції від 06.06.1996 року № 230/96-ВР за 2008 та 2009 роки, а саме, в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 44 (сорок чотири) грн. 40 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                     І.В.Кирилюк