Справа № 308/10874/21

1-кс/308/3486/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року                                                         м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Малюк В.М., при секретарі судового засідання – Матіко Я.Ю., за участю прокурора – Губаль О.В., слідчого – Деревляник О.О., підозрюваного – ОСОБА_1 та його захисника – Рущак Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції Деревляник О.О., у кримінальному провадженні №12021071030001110, погоджене з прокурором, про застосування відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, м. Кутаїсі, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , грузина, громадянина Грузії, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого менеджером «Інтернет ГРУК», вважається не судимим, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що близько 12 год. 30 хв., 11.08.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, таємно, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна і звернення його в свою власність, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа до врізного замка вхідних дверей, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , незаконно проникли до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , звідки скоїли крадіжку одного металевого сейфу, вартість якого на даний час встановлюється та грошові кошти: 7100 Білоруських рублів, 70 ОСОБА_4 та інші матеріальні цінності, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на суму яка встановлюється.

Таким чином ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення до житла особи (крадіжка) вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_1 , було затримано о 16 год. 20 хв., 11.08.2021 року, працівниками поліції у порядку ст. 208 КПК України, та поміщено до ІТТ №1 ГУ НП в Закарпатській області.

12.08.2021 р. ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 , вчинив тяжкий злочин, за попередньою змовою групи осіб, а згідно п.2 ч.1 ст.67 КК України це обставина, що обтяжує покарання за вчинення кримінального правопорушення, тому обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не надається можливим.

Слідчий вказує, що запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. У ході проведення досудового розслідування осіб які поручилися б за виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладеного на нього обов`язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Також вказує на те, що обрати відносно ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки, він розуміє невідворотність призначення йому покарання терміном від 3 до 6 років позбавлення волі за вчинений ним тяжкий злочин, а тому ОСОБА_1 , може переховуватися від слідства і суду.

Вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_1 , особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.

З цих підстав більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1. ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1, п.2 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 , може:

- переховуватися від органу досудового слідства, слідства, зокрема це підтверджується тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжить умисно вчиняти злочини проти власності, існує ризик його протиправної поведінки.

З огляду на обставини вчиненого злочину та на особу ОСОБА_1 , приймаючи до уваги вищевикладені ризики та те, що оголошена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою, з врахуванням неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчий просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, у разі обрання судом запобіжного заходу у вигляді застави, просить суд визначити розмір застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор Губаль О.В. клопотання підтримав, просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити (спотворити) докази у кримінальному проваджені, незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім цього, прокурор зазначив, що оголошена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою, оскільки останнього було затримано безпосередньо після вчиненого злочину. Що стосується застави як альтернативного запобіжного заходу, то просив врахувати, що злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, особами які на даний час притягаються до кримінальної відповідальності та які внесли за себе заставу у великому розмірі, що саме по собі не виключає можливості внесення застави і за ОСОБА_1 . Просив визнати вказаний випадок виключним, та обрати заставу у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий Деревляник О.О. в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Рущак Ю.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Зазначив, що факт ухилення від органів досудового розслідування нічим не підтверджується. У зв`язку з викладеним, просив обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового слідства – СВ Ужгородського РУП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №12021071030001110 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення підтверджується дослідженими доказами, а саме: витягом з ЄРДР №12021071030001110 від 11.08.2021 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.08.2021 року; протоколами огляду місця події від 11.08.2021 року; рапортом старшого оперуповноваженого відділу УКР ГУНП в Закарпатській області Томаш В.; особовою карткою ОСОБА_1 , протоколом затримання особи від 11.08.2021 року, повідомленням про підозру від 12.08.2021 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до інкримінованого йому злочину.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Відповідно до копії повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 12.08.2021 р., ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Відповідно до ст.12 КК України, злочин за ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від трьох до шести років.

Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити новий злочин.

Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , суд враховує його особу зокрема, те, що підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного, корисливого злочину, на даний час, в провадженні Пустомитівського районного суду знаходиться інше кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 в якому він обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину.

На думку слідчого судді, вказані обставини, за яких не дивлячись на те, що в провадженні суду перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , останній їде в іншу (сусідню) область, де вчиняє аналогічне, умисне, корисливе діяння, вже пов`язане з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, свідчать не про інакше як про те, що ОСОБА_1 схильний до вчинення умисних, корисливих злочинів, а тому перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу оцінено також і особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, є одруженим, на утриманні має одну неповнолітню дитину.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. В зв`язку з чим клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, задоволенню не підлягає.

Щодо доводів адвоката про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків, в силу вимог ст. 177 КПК України, слід зазначити наступне.

На даній стадії досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Слідчий суддя погоджується із твердженням органу досудового розслідування про наявність ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 , а також будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та покарання, яке загрожує останньому в разі визнання судом винним у його вчиненні у встановленому законодавством порядку.

Також слідчий суддя враховує те, що підозрюваний має можливість знищити, сховати або спотворити будь-які докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно випливати на свідків, потерпілого по кримінальному провадженню.

Таким чином, доводи адвоката підозрюваного про недоведеність наявності у кримінальному провадженні заявлених слідчим ризиків є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами провадження та встановленими під час судового засідання обставинами.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою.

Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз`ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. У п.3 ч.5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дана норма визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, характер кримінального правопорушення, зокрема злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, розмір збитків, які були завдані ймовірними діями підозрюваного внаслідок можливого вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, спосіб вчиненого злочину: за попередньою змовою групою осіб, пов`язаний з проникненням у житло, те, що один із співучасників вчиненого даного злочину, на даний час, перебуває під заставою розмір якої є значним, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, оскільки підозрюваним протиправними діями завдано матеріальної шкоди потерпілому, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а тому вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити йому заставу у розмірі - 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 094 500 грн., оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на ОСОБА_1 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти обов`язки.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого задоволити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, м. Кутаїсі, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , грузина, громадянина Грузії, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого менеджером «Інтернет ГРУК», вважається не судимим, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 16 год. 20 хв. - 09.10.2021 року.

Строк тримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання – з 16 год. 20 хв., 11.08.2021 року.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків передбачених КПК України, - в розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 094 500 грн.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду                                        В.М.Малюк