ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

УХВАЛА  

16 серпня 2021 року м. ХарківСправа № 922/2312/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши скаргу ПрАТ "Юнікон" (вх. № 13942) на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у справі № 922/2312/20

за позовом  Приватного акціонерного товариства  "Юнікон", місто Дніпро     

до   Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", місто Харків    

про  стягнення коштів

за участю представників:

скаржника - адвокат Малиновська О.П., довіреність № 16 від 22.06.2021;

боржника - не з`явився;

виконавець - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Юнікон" (далі - ПрАТ "Юнікон") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (ДП "Завод "Електроважмаш") про стягнення одного проценту річних 3 963,19 грн. та втрат від інфляції 39 953,63 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі № 922/2312/20 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на користь Приватного акціонерного товариства "Юнікон" 3 963,19 грн. - один процент річних, 39 953,63 грн. втрат від інфляції та 2 102,00 грн. - витрати зі сплати судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 16.09.2020 стягнуто з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на користь ПрАТ "Юнікон" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 400,00 грн.

На виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі № 922/2312/20 було видано наказ від 29 вересня 2020 року.

14 червня 2021 року Приватне акціонерне товариство "Юнікон" звернулося до Суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця (за вх. № 13942), в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сімонова К.К., що полягає в невиконанні ним вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та у нездійсненні належних дій, необхідних для подання виконавчого документа у вказаному виконавчому провадженні, а також, інших документів та відомостей до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його виконання за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду;

- зобов`язати Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сімонова К.К. здійснити дії, необхідні для подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документів та відомостей, необхідних для перерахування АТ "Юнікон" коштів, стягнутих за рішенням Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі № 922/2312/20, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2021 по справі № 922/2312/20 розгляд скарги (вх. № 13942 від 14.06.2021) Приватного акціонерного товариства "Юнікон" призначено в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвалою Суду від 23.06.2021 провадження у справі № 922/2312/20 по розгляду скарги (вх. № 13942) Приватного акціонерного товариства "Юнікон" зупинено до закінчення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного суду касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Юнікон" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 922/2312/20 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Харківської області.

06 серпня 2021 року матеріали господарської справи № 922/2312/20 повернулися до Господарського суду Харківської області.

Згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 06.08.2021 у справі № 922/2312/20 заявлено та прийнято самовідвід судді Господарського суду Харківської області Жельне С.Ч. від розгляду скарги ПрАТ "Юнікон" (вх. № 13942).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2020 для розгляду скарги ПрАТ "Юнікон" (вх. № 13942) визначено головуючого суддю Рильову В.В. Ухвалою суду від 10.08.2021 скаргу Приватного акціонерного товариства "Юнікон" прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16 серпня 2021 року о 12:30 годині.

Представник скаржника (стягувача / ПрАТ "Юнікон") в судовому засіданні 16.08.2021 скаргу підтримала та просила суд її задовольнити.

Представник боржника та держаний виконавець в судове засідання не з`явилися; про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що процесуальним законом визначено присічний (десятиденний) строк розгляду скарги, а неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає її розгляду, суд вважає за можливе розглянути скаргу ПрАТ "Юнікон" за відсутності боржника - ДП "Завод "Електроважмаш" та представника ДВС.

Згідно із частиною першою статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У даному випадку скаргу ПрАТ "Юнікон" обґрунтовано тим, що 17.04.2021 закінчився шестимісячний строк, в межах якого Державний виконавець повинен був здійснити окупність дій, що спрямовані на примусове виконання судового рішення по даній справі та виданого на його виконання Наказу на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а з 18.04.2021 примусове виконання цього рішення повинно було здійснюватися за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, що визначено у частині другій статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яка встановлює особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства. Однак, у даному випадку, державним виконавцем Сімоновим К.К. допущено бездіяльність щодо невчинення дій, спрямованих на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2020 у справі № 922/2312/20.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, положень частини першої статті 18, частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України "Про виконавче провадження".

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Також пунктом 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено чіткий порядок відповідно до якого державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Водночас статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Примусове виконання рішень державними виконавцями здійснюється також на підставі положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), якою закріплено, що основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Інструкції, в разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2020 за заявою скаржника державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сімоновим К.К. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63312568.

Матеріалами справи також підтверджується той факт, що відносно підприємства боржника Державного підприємства  "Завод Едектроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) наказом Фонду державного майн № 777 від 08.06.2018 було прийнято рішення про приватизацію. Розпорядженням Кабінету міністрів України від 16.01.2019 №36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності" продовжено приватизацію об`єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році.

Отже, у відповідності до встановленого спеціальним законом порядку примусового виконання судових рішень, 16 жовтня 2020 державним виконавцем Сімоновим К.К винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 62856266, що відповідає приписам статті 30 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, 20 жовтня 2020 року державним виконавцем Сімоновим К.К також винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП № 63312568 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" до усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, в зв`язку з тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, до якого входить Державне підприємство "Завод "Електроважмаш".

При  цьому, враховуючи те, що скарга на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/2312/20 має бути віднесена до зведеного виконавчого провадження № 62856266, суд зазначає таке.

Статтями 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі (відповідна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.05.2020 у справі № 589/117/17).

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як вже було зазначено судом, за змістом статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

За зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

При цьому, законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

У постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі 923/566/20 зазначено, що оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Такий правовий висновок викладено також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16 та від 10.04.2019 у справі № 908/2520/16.

Згідно наявної в матеріалах справи облікової картки у зведене виконавче провадження № 62856266 (том ІІ, арк.с. 117-121) об`єднано виконавчі документи щодо боржника - Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", видані, зокрема, Господарським судом Харківської області, Дзержинським районним судом міста Харкова, посвідчення комісій по трудових спорах та інш.

Встановивши структуру зведеного виконавчого провадження № 62856266 (тобто за правилами яких юрисдикцій були винесені судові рішення на виконання яких відкрито виконавчі провадження, що об`єднані у зведене), господарський суд приходить до висновку, що предмет скарги ПрАТ "Юнікон" стосується оскарження дій та бездіяльності державного виконавця із зупинення виконавчого провадження № 63312568 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 922/2312/20, яке вже перебувало у зведеному виконавчому провадженні з виконання рішень суду, ухвалених за правилами різних юрисдикцій.

Відтак, оскарження дій державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі щодо розгляду скарги Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вх. № 13942 від 14.06.2021) на бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Керуючись статтями 231, 233-235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження щодо розгляду скарги Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вх. № 13942) на дії та бездіяльність Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) – закрити.

Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "Юнікон", що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення (з урахуванням пункту 17.5Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу підписано 19.08.2021             

Суддя     В.В. Рильова

справа № 922/2312/20

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.