ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2010 р. Справа № 5/47-50

за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі філії «Луцьке регіональне управління»

до підприємця ОСОБА_1

про стягнення 296698грн.50коп.

Суддя  Слупко В.Л.

 Представники сторін:

позивача: Павлік І.М., довір. №1-11-11465 від 11.06.10р.

від відповідача: не з’явився

 Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 296698грн.50коп., в т.ч. 252326грн.33коп. заборгованості по кредиту, 34606грн.22коп. заборгованості по відсотках, 6331грн.42коп. інфляційних втрат по кредиту та відсотках, 3434грн.53коп.  пені в зв’язку з невиконанням останнім умов кредитного договору №6КА/2008/980-МК/25 від 28.02.08р.

17.05.10р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладався в зв’язку з тим, що між сторонами вирішується питання про реструктуризацію  заборгованості, яка є предметом спору по даній справі.

Однак, як повідомив в судовому засіданні представник банку, між сторонами не укладено договору про реструктуризацію, так як відповідач не погасив існуючу заборгованість згідно графіку.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Ухвала суду від 17.05.10р. про відкладення розгляду справи на 12.07.10р., яка була направлена відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 повернулася суду з поміткою поштового відділення «За закінченням терміну зберігання». Про повернення суду ухвали та про судове засідання 12.07.10р. було повідомлено представника відповідача – ОСОБА_3, однак за отриманням ухвали ніхто не з’явився, про зміну адреси відповідача суду доказів не надано, а тому суд вважає обов’язок щодо повідомлення сторони про дату та час судового засідання виконаним, а нез’явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті заявлених вимог.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

На виконання умов договору «Кредитування комерційного автотранспорту» №6КА/2008/980-МК/25 від 28.02.08р. позивач надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 271600грн., що підтверджується меморіальним ордером №993 від 28.02.08р.

Відповідно до  п. 1.1.4 договору відповідач зобов’язався забезпечити повне повернення отриманого кредиту та відсотків за користування коштами в строк до 18.02.2013р. згідно встановленого в додатку №1 до кредитного договору графіку, а у разі несвоєчасного повернення коштів та відсотків згідно пунктів 5.1 та 5.2 договору сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого зобов’язання за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Однак, як вбачається із позовної заяви, взяті на себе зобов’язання підприємець ОСОБА_4 не виконує.

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 01.03.10р. заборгованість становить:

по кредиту – 252326грн.33коп..;

по відсотках – 34606грн.22коп.;

по пені за період з 21.03.09р. по 20.09.09р. – 3434грн.53коп.

Крім того,  позивачем нараховано інфляційні втрати по кредиту та відсотках в сумі 6331грн.42коп., нарахування яких грунтується на нормах ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується  надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,  встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що  порушенням зобов’язання  є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктами 5.1 та 5.2 кредитного договору сторони передбачили сплату пені в розмірі 0,5% від суми простроченого зобов’язання за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором, а тому нарахування позивачем пені за простроченою сумою кредиту та відсотків за період з 21.03.09р. по 20.09.09р. в сумі 3434грн.53коп. ґрунтується на умовах кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо   договором   встановлений   обов'язок   позичальника повернути   позику   частинами   (з   розстроченням),  то  в  разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має  право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, а тому вимога Банку про дострокове повернення кредиту є підставною.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що вимоги Банку грунтуються  на умовах договору «Кредитування комерційного автотранспорту» №6КА/2008/980-МК/25 від 28.02.08р. та нормах цивільного законодавства, позов підлягає задоволенню в сумі 296698грн.50коп.

 Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.526,610,1050,1054 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Стягнути з підприємця ОСОБА_1   на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі філії «Луцьке регіональне управління» 296698грн.50коп., а також 3202грн.98коп. судових витрат по справі.

 Суддя                                                                                                    В.Л.Слупко

Суддя