ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.07.10Справа №2а-8317/10/13/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Ольшанській Т.С. , при секретарі Барабановій А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради
до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим
про визнання протиправною та скасування постанови
за участю представників сторін:
представника позивача – Ковиженко І.І., довіреність № 09/01/3090 від 24.06.2010;
від відповідача - не з’явився;
Обставини справи: Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим про визнання протиправним та скасування постанови відповідача про накладення штрафу від 08.06.2010 у розмірі 340,00 грн. в порядку ст.87 Закону України “Про виконавче провадження”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради здійснило усі можливі заходи для виконання постанови Ялтинського міського суду АР Крим у справі № 2а-981/2010, а саме неодноразово подавало листи-заявки щодо фінансування суми необхідної для виконання рішення суду. Самостійно здійснити виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку у сумі 3124,76 грн. позивач не може позивач не може, оскільки грошові кошти для даної виплати надходять з Державного бюджету України цілеспрямовано, згідно кошторисних асигнувань. Однак бюджетних призначень, а відповідно і надходжень для погашення зобов'язань стягнутих судовими рішеннями щодо зазначеної щомісячної допомоги не передбачено.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, 14.07.2010 до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла заява про розгляд справи за відсутністю його представника.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні встановлено, що Постановою Ялтинського міського суду АР Крим зобов'язано Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради нарахувати та виплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною (ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1) до досягнення ним трирічного віку за період червень 2009 - грудень 2009 у розмірі 3124,76 грн.
На виконання зазначеної постанови, 18.02.2010 Ялтинським міським судом АР Крим був виданий виконавчий лист № 2а-981/2010.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2а-981/2010, та запропоновано боржнику у добровільному порядку в 7 денний строк виконати рішення суду.
У зв’язку з тим, що Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради у вказаний строк рішення суду не виконане, 08.06.2010 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим прийнята постанова про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради у розмірі 340,00 грн., у зв’язку із встановленим невиконанням рішення Ялтинського міського суду № 2а-981/2010 (а.с.7). Дана постанова отримана позивачем 14.06.2010, про що свідчить відповідний штамп.
Постанова прийнята на підставі ст.87 Закону України “Про виконавче провадження”, згідно якої, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника, зокрема юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Зі змісту наведеної норми ст.87 Закону України “Про виконавче провадження” слідує, що підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин, тобто державний виконавець має перед застосуванням штрафних санкцій з’ясувати, зокрема наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов’язку виконати певні дії лише боржником.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
– на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
– з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
– обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
– безсторонньо (неупереджено);
– добросовісно;
– розсудливо;
– з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
– пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
– з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
– своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб’єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов’язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для реалізації цього принципу-критерію суб’єкт владних повноважень, в даному випадку державний виконавець, має ретельно дослідити обставини, які зумовили невиконання рішення суду.
Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради є органом місцевого самоврядування та утримується за рахунок коштів місцевого бюджету Керченського району, однією із основних задач якого є виконання функцій розпорядника коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету. Контроль за використанням бюджетних коштів, які знаходяться на рахунках Управління здійснюється Управлінням державного казначейства Керченського району.
Відповідно до статті 67 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України. Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів.
Відповідно до статті 21 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Затвердження, а також коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ здійснюється розпорядниками коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
У ствердженому тимчасовому кошторису Управління на перший квартал 2010 розходи на виплати богів по рішенням судів не передбачені, що підтверджується відповідною довідкою позивача.
З метою фінансування суми необхідної для виконання рішення суду позивач своїми заявками повідомив Міністерство праці та соціальної політики АР Крим та Управління фінансами Ялтинської міської ради про прийняте рішення суду, яким задоволені вимоги про сплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку.
Однак, фінансування здійснене не було, оскільки витрати пов’язані із задоволенням судами позовних заяв отримувачів пільг, компенсацій та гарантій, не враховані у Законі України “Про Державний бюджет України на 2010 рік та внесення змін до деяких законодавчих актах України”.
На підставі викладеного вбачається, що позивач здійснив усі можливі заходи для виконання рішення суду, але з поважних причин рішення суду не виконане, внаслідок чого суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова прийнята не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 16.07.2010.
У повному обсязі постанова виготовлена 19.07.2010.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 158-161, п.1 ч.2 ст.162, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим про накладення штрафу від 08.06.2010 у розмірі 340,00 грн. на Управління праці та соціального захисту Ялтинської міської ради.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ольшанська Т.С.