ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2010 року 11:17 Справа № 2а-680/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Жучковій Н.С., за участю прокурора Руденко І.Я., представника позивача Погорілого Ю.В., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізького міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення 9209 грн. 24 коп. допомоги на випадок безробіття та вартості професійного навчання
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Хортицького району м. Запоріжжя звернувся з позовом в інтересах держави в особі Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_2, в якому просить стягнути 9209 грн. 24 коп. допомоги на випадок безробіття та вартості професійного навчання. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітна, не повідомила про те, що вона працевлаштувалася на роботу та відноситься з 18.09.2008 до категорії зайнятого населення, а отже безпідставно одержувала допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу в період професійного навчання. На підставі викладеного та керуючись ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», розділом 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000, прокурор просить позов задовольнити, стягнути з відповідача допомогу по безробіттю та витрати за професійне навчання, отримані безпідставно.
Прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позові та просять задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач позов визнала частково, в запереченнях від 06.04.2010 зазначила, що твердження позивача не відповідають обставинам справи та діючому законодавству, оскільки її робота на ТОВ «Крок Г.Т.» була тимчасовою, на строк виконання певних робіт, а тому за своїм характером договір з ТОВ «Крок Г.Т.» є договором підряду. Зобов'язання повідомляти про будь-яке працевлаштування вона підписала 24.10.2008, а тому цього зобов'язання не порушувала, оскільки на момент постановки на облік і його підписання вона не працювала; вважає, що до неї необхідно застосувати п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка передбачає можливість скорочення терміну виплат на строк до 90 календарних днів.
Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.09.2008 ОСОБА_2 була зареєстрована як шукаюча роботу у Правобережному міжрайонному центі зайнятості.
08.09.2008 ОСОБА_2 звернулась до Правобережного міжрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» була зареєстрована як шукаюча роботу у Правобережному міжрайонному центрі зайнятості.
17.09.2008 між ОСОБА_2 та ТОВ «Крок Г.Т.» укладено угоду про прийом на роботу з посадовим окладом (тарифною ставкою) 1200 грн. 00 коп. Відповідно до цієї трудової угоди – «… договір є: договором по основній роботі …». Строк на який укладалась трудова угода в угоді не зазначений. ТОВ «Крок Г.Т.» зобов’язано було за угодою забезпечити робочим місцем та провести інструктажі працівника.
Згідно з Актом приймання виконаних робіт по трудовій угоді від 27.10.2008 ОСОБА_2 працювала на ТОВ «Крок Г.Т.» з 18.09.2008 по 15.10.2008. Робота ОСОБА_2 була виконана згідно з трудовою угодою на загальну суму 1200 грн. 00 коп.
Запис у трудовій книжці ОСОБА_2 про роботу на ТОВ «Крок Г.Т.» відсутній.
17.10.2008 між Запорізьким обласним центром зайнятості та Запорізьким електротехнічним коледжем Запорізького національного технічного університету укладено договір №588-у про професійне навчання безробітних (за направленням центру) у кількості 10 чоловік за професією «Сучасні інформаційні технології» та за спеціальністю «Промисловий дизайн» зі строком навчання з 28.10.2008 по 27.01.2009. Кошти за навчання були перераховані платіжними дорученнями: №4815 від 24.11.2008 та №390 від 19.02.2009.
24.10.2008 ОСОБА_2 звернулася до Правобережного міжрайонного центру зайнятості із заявою про направлення її на курси за спеціальністю «Промисловий дизайн» - оператор комп’ютерного набору.
Також, 24.10.2008 ОСОБА_2 звернулася до Правобережного міжрайонного центру зайнятості із заявою про призначення їй виплати матеріальної допомоги у період профнавчання у розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з 28.10.2008.
24.10.2008 між ОСОБА_2 та Правобережним міжрайонним центром зайнятості укладено договір №0859081024005, згідно з яким ОСОБА_2 направляється на підвищення кваліфікації в Запорізький електротехнічний коледж Запорізького національного технічного університету за професією, спеціальністю, навчальною програмою оператор комп’рного набору – промисловий дизайн, новітні інформаційні технології.
Наказом від 28.10.2008 за №644-н по Запорізькому електротехнічному коледжу Запорізького національного технічного університету ОСОБА_2 була зарахована на курси слухачів.
Наказом від 27.01.2009 за №40-н по Запорізькому електротехнічному коледжу Запорізького національного технічного університету ОСОБА_2 відрахована з 27.01.2009, оскільки успішно закінчила навчання, з видачею свідоцтва встановленого зразка.
Згідно з кошторисом до договору № 588-у від 17.10.2008 Запорізьким обласним центром зайнятості були сплачені витрати на навчання відповідача у розмірі 1 702 грн. 62 коп.
Відповідно до довідки Правобережного міжрайонного центру зайнятості, яка є в матеріалах справи, ОСОБА_2 виплачено допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги в період професійного навчання з 08.09.2008 на загальну суму 7506 грн. 62 коп.
01.06.2009 Правобережним міжрайонним центром зайнятості під час проведення перевірки на ТОВ «Крок Г.Т.» було виявлено, що ОСОБА_2 працювала на даному підприємстві з 18.09.2008 на підставі трудової угоди від 17.08.2008 та отримувала за це заробітну плату. Даний факт ОСОБА_2 було приховано.
З 01.06.2009 ОСОБА_2 була знята з обліку відповідно до п.20 Порядку реєстрації перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007.
З ОСОБА_2 має бути стягнуто 9209 грн. 24 коп. допомоги на випадок безробіття та вартості професійного навчання, оскільки:
1. Відповідно до ст..34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» забезпечення збору страхових внесків, контроль правильності їх нарахування та своєчасності сплати віднесено до обов'язків Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд).
Згідно з ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України «Про зайнятість населення», статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абз.9 п.2 ст.19 Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно зі ст.25 Закону України «Про зайнятість населення» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Згідно з ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, а одним з видів соціальних послуг за цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення» є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.
Згідно з п.3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 08.09.2008 року надала заяву до Правобережного районного центру зайнятості, що трудовою діяльністю не займається. У даній заяві ОСОБА_2 просить надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» до вирішення питання про її працевлаштування.
Таким чином, Правобережним міжрайонним центром зайнятості ОСОБА_2 було обґрунтовано надано статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю.
Враховуючи вище викладене та те, що Запорізький міський центр зайнятості входить до складу Державної служби зайнятості, то він вправі стягувати безпідставно виплачені суми допомоги на випадок безробіття та вартості професійного навчання.
2. Посилання відповідача щодо необхідності застосування до неї п.4 ч.5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Згідно з п.4 ч.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю.
Відповідно до п.5.4 розділу 5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136 (далі – «Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»), тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи. Тимчасовою роботою вважається робота, на яку працівник прийнятий строком до двох місяців або чотирьох місяців у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким на законній підставі зберігається його місце роботи.
Отже, у п.4 ч.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» йде мова лише про тимчасову роботу у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким на законній підставі зберігається його місце роботи.
Згідно з п.5.5 розділу 5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», - виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами).
Як зазначила сама відповідач у своїх запереченнях до позову, за своїм характером договір з ТОВ «КРОК Г.Т.» є договором підряду, тобто договір на виконання робіт (послуг) за цивільно - правовою угодою.
Враховуючи наведені норми законодавства для припинення виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації не має значення чи особа працевлаштувалася, чи виконала роботи за цивільно - правовою угодою.
Згідно з Актом №26 перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпеченн відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 01.06.2009, підписаного головним бухгалтером ТОВ «Крок Г.Т.» та головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Правобережного міжрайонного центру зайнятості, ОСОБА_2 працювала на ТОВ «Крок Г.Т.» на посаді конструктора.
У трудовій угоді, укладеній ТОВ «Крок Г.Т.» з ОСОБА_2, відсутнє посилання на її тимчасовість. Також, в угоді нічого не говориться про виконання працівником конкретної роботи.
Таким чином, ОСОБА_2 тимчасову роботу в розумінні п.5.4 розділу 5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» не здійснювала, а отже, до неї п.4 ч.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застосувати не можна.
3. Відповідно до п.20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 (далі – «Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних»), громадяни зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійно або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення договору цивільно - правового характеру.
Таким чином, ОСОБА_2 повинна була повідомити до центру зайнятості про факт укладення трудової угоди з ТОВ «Крок Г.Т.» та знятися з обліку з дня його укладення, а саме з 17.09.2008 на підставі п.20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних». Однак, факт укладення трудової угоди з ТОВ «Крок Г.Т.» ОСОБА_2 приховала.
Згідно з п.24 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних» громадяни, які в черговий раз звернулися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні після розірвання трудового договору, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, припинення дії цивільно-правового договору, припинення ведення особистого селянського господарства або виходу з особистого селянського господарства, підлягають реєстрації як такі, що шукають роботу, на підставі Закону України «Про зайнятість населення» та цього Порядку. При цьому громадянин заповнює нову картку і протягом семи календарних днів для нього підбирається підходяща робота. На восьмий день за умови відсутності підходящої роботи такому громадянину надається статус безробітного.
Отже, якщо б після закінчення виконання робіт по трудовій угоді, тобто 16.10.2008, ОСОБА_2 повторно звернулася б до Правобережного міжрайонного центру зайнятості, то статус безробітного їй було б надано на восьмий день, а саме 23.10.2008 на підставі ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», п.24 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних».
У ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зазначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
За вказаних обставин, у зв’язку з не поданням відомостей про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, ОСОБА_2 не мала право та не могла навчатися як безробітна з 28.10.2008 у Запорізькому електротехнічному коледжі Запорізького національного технічного університету.
4. У ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» зазначено, що зайнятість – це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Згідно з ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:
а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб;
б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство»;
в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;
г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;
е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;
ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Таким чином, ОСОБА_2 при оформленні відносин з ТОВ «Крок Г.Т.» щодо виконання роботи стала відноситись до зайнятого населення.
У ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зазначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно з п.6 та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357, у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до п.7 цього Порядку.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості. Згідно з ч.2 ст.31 зазначеного Закону, виплата матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації припиняється з причин, передбачених частиною першою цієї статті.
Таким чином, враховуючи наведені норми чинного законодавства України, з ОСОБА_2 має бути стягнуто 9209 грн. 24 коп. допомоги на випадок безробіття та вартості професійного навчання з вересня 2008 року по червень 2009 року.
5. В матеріалах справи мається постанова Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 25.03.2010 по справі № 1п-112/2010 за звинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України), відповідно до якої ОСОБА_2 звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки, тобто не за реабілітуючими обставинами.
ОСОБА_2 обвинувачувалася в тому, що діючи з корисливих мотивів, маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом обману, не повідомила в Правобережний міжрайонний центр зайнятості відомості про обставини, які впливають на умови виплати їй забезпечення й надання соціальних послуг, а саме - не повідомила, що уклала трудову угоду на оплачувану роботу з ТОВ «Крок Г.Т.» і, фактично не будучи з 17.09.2008 безробітною, перебувала на обліку в Правобережному міжрайонному центрі зайнятості як безробітна й з 27.09.2008 по 01.06.2009, шляхом обману, заволоділа коштами Правобережного міжрайонного центру зайнятості в загальній сумі 7506 грн. 62 коп., які їй були перераховані на її картковий рахунок в Запорізькому Управлінні АКІБ «УкрСиббанк» і складалися з виплачених їй допомоги по безробіттю й матеріальної допомоги на професійне навчання.
Як зазначено в постанові Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_2 вину у зазначеному злочині визнала повністю.
Згідно з ст.48 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до ст.7 КПК України, суд вправі звільнити підсудного від кримінальної відповідальності, коли буде визнано, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. За наявності підстав, зазначених у ст.48 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Згідно з ст.28 КПК України, закриття справи з підстав, зазначених у статтях 7 і 7-1 цього Кодексу, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати в установленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.
У ч.4 ст.1193 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зазначено, що суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 9209 грн. 24 коп. допомоги на випадок безробіття та вартості професійного навчання являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України; ст.ст. 7, 12, 22, 31, 34, 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; ст.ст. 1, 2, 9, 18, 25 Закону України «Про зайнятість населення»; ст.1193 ЦК України; п. 20, 24 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007; п. 5.4, 5.5 розділу 5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (69124, АДРЕСА_1) 7506 грн. 62 коп., які перерахувати на користь Запорізького міського центру зайнятості (р/р 37179300901007, ЄДРПОУ 20482573, МФО 813015 Банк: ГУДКУ у Запорізької області).
Стягнути з ОСОБА_2 (69124. АДРЕСА_1) 1702 грн. 62 коп.. які перерахувати на р/р 37170300901006, ОКПО 03491412, одержувач: Запорізький обласний центр зайнятості. Банк одержувача: ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя (підпис) О.О. Прасов
Постанову виготовлено у повному обсязі 29.06.2010.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.О. Прасов