Категорія №6.6.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 червня 2010 року Справа № 2а-1408/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Лемба А.В.,
за участю представників
прокурора-заявника: не з’явився,
позивача: Бачури О.В. (довіреність № 2/10 від 11.01.2010),
відповідача: Кучерова І.А. (довіреність № 3 від 05.01.2009),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Кам'янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську до відкритого акціонерного товариства «Луганський ремонтно-механічний завод» про звернення стягнення на активи боржника, -
ВСТАНОВИВ:
24.02.2010 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Кам'янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську до відкритого акціонерного товариства «Луганський ремонтно-механічний завод» про звернення стягнення на активи боржника.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що до відкрите акціонерне товариство «Луганський ремонтно-механічний завод», код ЄДРПОУ 05470578, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.07.2002 про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 1 382 120 0000 005217 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Станом на 12.02.2010 відкрите акціонерне товариство «Луганський ремонтно-механічний завод» має податкову заборгованість перед бюджетом по сплаті податків у сумі 104 063,47 грн., а саме: з податку на прибуток у сумі 93 120,00грн., з податку за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 5 967,32 грн., податку за забруднення навколишнього середовища у сумі 3 709,07 грн., комунального податку у сумі 1 267,08 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луганський ремонтно-механічний завод» суму заборгованості у розмірі 104 063,47 грн., звернувши стягнення на його активи.
У судовому засіданні представник позивача неодноразово уточнював позовні вимоги. В остаточних зазначив, що ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод» станом на 07.06.2010 має заборгованість перед бюджетом по сплаті податків у розмірі 101 851,03 грн., а саме: з податку на прибуток у сумі 90 907,56 грн., з податку за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 5 967,32 грн., з податку за забруднення навколишнього середовища у сумі 3 709,07 грн., комунального податку у сумі 1 267,08 грн. та просив уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що 13000,00 грн. сплачені відповідачем були зараховані в рахунок погашення недоїмки за актом перевірки № 0019421510 від 03.10.2008 та частково на погашення недоїмки за декларацією № 103859 від 04.11.2008.
Прокурор у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач уточнені позовні вимоги не визнав, пояснив що підприємством проведено додатково оплату податку на прибуток за 2009 рік у сумі 13000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Натомість позивач зарахував ці суми на погашення когось боргу про який відповідачу взагалі не відомо.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Відкрите акціонерне товариство «Луганський ремонтно-механічний завод», код ЄДРПОУ 05470578, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.07.2002 про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 1 382 120 0000 005217 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.5).
Станом на 07.06.2010 за ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод» утворилася податкова заборгованість перед бюджетом по сплаті податків розмірі 101 851,03 грн., а саме:
- з податку на прибуток – 90 907,56 грн. (декларація від 04.011.08 № 103589, декларація від 19.12.08, декларація від 27.01.09 № 139104, декларація від 06.05.09 № 37738, декларація від 30.07.09 № 69466, декларація від 04.11.09 № 101606) (а.с.39-45);
- з податку за спеціальне використання водних ресурсів 5 967,32 грн. (розрахунок від 22.07.08. № 64697, розрахунок від 21.10.08. № 98345, розрахунок від 22.01.09. № 137401, розрахунок від 06.05.09. № 37751, розрахунок від 30.07.09. № 69227, розрахунок від 04.11.09. № 101620) (а.с.46,50-58);
- комунального податку – 1 267,08 грн. (розрахунок від 22.01.09 №137403, розрахунок від 15.04.09. № 27131, розрахунок від 30.07.09. №69236, розрахунок від 04.11.09. №101616) (а.с.71-74);
- з податку за забруднення навколишнього середовища – 3 709,07 грн.(розрахунок від 28.10.08. №101172, розрахунок від 23.01.09. №138168, розрахунок від 28.04.09. № 34566, розрахунок від 23.07.09. №66860, розрахунок від 27.10.09. № 98039) (а.с.69-70).
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
У відповідності зі ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня погашення такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.п.5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.
З викладеного вбачається, що відповідачем самостійно було визначено суму податкового зобов’язання, яке ним не сплачено у встановлені законом строки, у зв’язку з чим за ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод» утворилася податкова заборгованість у сумі 101 851,03 грн.
За змістом п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону № 2181, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 зі змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 2181 джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Активами платника податку визнаються кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, які належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 Закону № 2181).
Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону 2181 визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуюче викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими.
Разом з тим, представником відповідача на час розгляду справи платіжними дорученнями № 258 від 19.03.2010 та 274 від 24.03.2010 частково погашено податковий борг з податку на прибуток за 2009 рік у сумі 13000,00 грн., про що свідчать належним чином завірені копії реєстрів проведених документів по системі клієнт-банк з відміткою Луганської філії АТ «Брокбізнесбанк» (а.с.79, 80).
Оглядом платіжних доручень та реєстрів встановлено, що при сплаті 5000,00 грн. та 8000,00 грн. відповідачем у платіжних дорученнях було визначено призначення платежу, а саме: «сплата за прибуток 1102 за 2009 рік».
Факт сплати 13000,00 грн. представником позивача підтверджено в повному обсязі.
З розрахунку податкового боргу ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод» (а.с.83) вбачається, що у рахунок погашення недоїмки по податку на прибуток за декларацією від 04.011.08 № 103589 зараховано лише 2212,79 грн., в іншій частині кошти зараховані у рахунок погашення недоїмки за актом перевірки за податковим повідомленням-рішенням № 0019421510 від 03.10.2008.
У судовому засіданні також встановлено, що позивачем відповідачу повідомлення про спрямування коштів сплачених платіжними дорученнями № 258 від 19.03.2010 та 274 від 24.03.2010 на погашення податкового боргу нарахованого позивачем податковим повідомленням-рішенням № 0019421510 від 03.10.2008, тобто не за призначенням визначеним платником податку, не направлялося.
Враховуючи те, що відповідачем добровільно сплачено частину самостійно узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2009 рік у сумі 13000,00 грн., який і є предметом стягнення у цій справі, а позивачем зараховано лише 2212,79 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Кам'янобрідського району м. Луганська в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську до ВАТ «Луганський ремонтно-механічний завод» підлягають до часткового задоволення.
Так, суд вважає за можливе стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 80120,00 грн., з податку за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 5967,32 грн., з податку за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 3709,07 грн., по комунальному податку у розмірі 1267,08 грн.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
Керуючись ст.ст.2, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 80120,00 грн.; за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 5967,32 грн.; за забруднення навк. природного середовища у сумі 3709,07грн.; по комунальному податку у сумі 1267,08 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 11 червня 2010 року.
СуддяПляшкова К.О.