ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2010 р. № 2а-5690/10/1370
Упрвління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова
до Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в особі Підрозділу римусового виконання рішень
про про визнання протиправними дій і скасування постанови ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову про накладення на нього штрафу в розмірі 510 грн. від 14.06.2010 року ВП №17169025.
Посилається на те, що відповідачем 14 червня 2010 року винесена постанова про накладення на позивача штрафу в розмірі 510 грн. за невиконання ним рішення Львівського окружного адміністративного суду, згідно виконавчого листа №2а-7696/2008 від 14 січня 2010 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова щодо стягнення соціальної грошової допомоги, однак таку вважає безпідставною і неправомірною, оскільки відповідачу направлялося клопотання про зупинення виконавчого провадження на яке такий жодним чином не відреагував. У вищезазначеному клопотанні вказувалося на те, що позивачем подано до суду заяву про роз’яснення судового рішення, що на його думку є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження, а також повідомялося, що судове рішення неможливо виконати через поважні, незалежні від позивача причини, а саме через те, що законодавством не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини для обчислення розміру пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»та кошти з Державного бюджету України на ці виплати не виділялися. У зв’язку з цим просить скасувати постанову.
Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що 14 червня 2010 року державним виконавцем, керуючись ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, винесено постанову про накладення штрафу на боржника. Жодних дій спрямованих на виконання рішення суду позивачем не вчинено, за що й застосовано до нього штрафні санкції. Вважає, що позивач не навів жодних визначених в вищезазначеному Законі обставин, що дозволяють зупинити виконавче провадження. Посилання позивача на наявність поважних причин невиконання рішення суду є безпідставним, оскільки вказані в позові обставини були предметом дослідження в судових засіданнях при прийнятті рішення по справі, на підставі якого видано виконавчий документ.
Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, повідомлені про час та місце розгляду справи, від позивача надійшла заява, в якій він позов підпримав з підстав наведених в позовній заяві та просив слухати справу без участі його представника, а відповідач в надісланому запереченні на позовну заяву просив справу розглядати без участі його представника, а відтак суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі таких.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Львівським окружним адміністративним судом 14 січня 2010 року видано виконавчий лист №2а-7696/2008, в якому постановлено зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова провести нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 30.11.2008 р., з урахуванням виплачених сум.
08 лютого 2010 року відповідачем на підставі вищенаведеного виконавчого листа винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №17169025, яким позивачу надано строк до 15 лютого 2010 року на добровільне виконання рішення суду.
Позивач клопотанням від 11 лютого 2010 року, направленого на адресу відповідача, повідомляв такого про неможливість виконання рішення суду з поважних на його думку підстав, зокрема через те, що кошти з Державного бюджету України на ці виплати йому не виділялися та вказувавна на те, що законодавством не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком», як розрахункової величини для обчислення розміру пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», що унеможливлює виконання рішення суду. Одночасно вказаними клопотаннями просив зупинити виконавче провадження, оскільки позивачем подано до суду заяву про роз’яснення судового рішення, що на його думку є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження.
Постановою ВП №17169025 від 14 червня 2010 року відповідач наклав на позивача штраф у розмірі 510 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк судового рішення.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів. Державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ч.1,2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст.76 вищенаведеного Закону, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 вищевказаного Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Статтею 34 вищезазначеного Закону визначено вичерпний перелік підстав для обов’язкового зупинення виконавчого провадження, однак в такому відсутня така обставина, як подання боржником заяви до суду про роз’яснення судовго рішення, а відтак дії відповідача в частині не зупинення виконавчого провадження є законними.
Згідно ст. 87 цього ж Закону в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Враховуючи те, що боржником (позивачем по даній справі) добровільно у вказаний в постанові про відкриття виконавчого провадження термін рішення суду не було виконано, відповідачем правомірно відповідно до ст.87 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про накладення на нього штрафу в розмірі 510 грн., таким чином, суд вважає, що в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В позові Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Львівської області в особі Підрозділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дій та скасування постанови –відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ланкевич А.З.