Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
08 липня 2010 р. № 2-а- 136/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В., Набока О.О.,
за участі: представника позивача - Глушко О.А.,
представника відповідача - Москаленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Куп`янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач – Куп'янське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства – звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Куп’янської ОДПІ №0002561500/0 від 10.08.2009р, №0002561500/1 від 22.09.2009р , № 0002561500/2 від 22.10.2009р.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Куп’янською ОДПІ Харківської області була проведена документальна невиїзна перевірка з питання несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов’язань Куп’янським ВУВКГ за період з 03.07.2008р. по 29.07.2009р., про що був складений акт №988/1503361773 від 29.07.2009р.
За результатами перевірки Куп’янською ОДПІ, з підстав, передбачених пп..17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. було прийнято та направлено податкове повідомлення-рішення №0002561500/0 від 10.08.2009р., яким позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 138 591,50 грн. за затримку на 254 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.
Так, за податковими деклараціями №16620 від 18.07.2008р., №20075 від 19.08.2008р., та уточнюючого розрахунку №12402 від 02.07.2008р. Куп’янське ВУВКГ сплачувало ПДВ саме за цими деклараціями (згідно банківських даних), але зарахування відповідачем провадились без врахування даних, вказаних у платіжних дорученнях.
Про цільовий характер грошових коштів Куп’янське ВУВКГ зазначало у платіжних дорученнях банку, уповноваженому здійснювати переказ грошових коштів згідно з постановою НБУ №22 від 21.01.2004р. "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" та відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" № 2346 від 05.04.2001р.
Ці нормативні акти передбачають, що саме платник податків заповнює у платіжному дорученні реквізити призначення платежу, натомість Куп’янською ОДПІ вказані платежі зараховані в рахунок погашення податкових зобов’язань, що призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на те, що фахівцями Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на підставі облікових карток встановлені факти несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, згідно уточнюючого розрахунку №12402 від 02.07.2008р., податкової декларації з ПДВ вх.№16620 від 18.07.2008р., податкової декларації з ПДВ від 19.08.2008р. №20075.
Так, у періоді, що перевірявся, із затримкою сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість понад 90 календарних днів підприємством було сплачено 277183,0 грн.
Відповідач зазначив, що Наказом ДПА України від 13.11.2002 №540 затверджено податкове роз’яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення податкового боргу, у якому зазначено, що кошти, які надійшли на сплату зобов’язань з податку, збору (обов’язкового платежу) спрямовуються на погашення податкових зобов’язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати.
За вчинені позивачем порушення Куп’янською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2009р. №0002561500/0, яким зобов’язано Куп’янське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства сплатити штраф у розмірі 50 відсотків від узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість, сплачених із затримкою на суму 138591,50 грн.
Представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства та відповідає фактичним обставинам справи, а тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, вислухавши представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що Куп’янською ОДПІ Харківської області була проведена документальна невиїзна перевірка з питання несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по податку на додану вартість Куп’янським ВУВКГ за період з 03.07.2008р. по 29.07.2009р., за результатами якої складено акт №988/15-03361773 від 29.07.2009р.
В висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями), п.п.3 п.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року №1251-ХІІ (зі змінами та доповненнями), Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями).
На підставі висновків акту перевірки, Куп’янською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002561500/0 від 10.08.2009р., яким у відповідності до п.п.17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. до Куп’янського ВУВКГ застосовано штраф на суму 138591,50 грн., за затримку на 254 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 277183,00 грн.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та подав до Куп’янської ОДПІ скаргу №730 від 13.08.2009р. про перегляд винесеного податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Куп’янської ОДПІ №4236/10/25-014 від 22.09.2009 року, податкове повідомлення-рішення №0002561500/0 від 10.08.2009р.залишено без змін, а скаргу начальника Куп’янського ВУВКГ Дудко П.Т. – без задоволення.
З метою доведення до платника податків граничного строку податкового зобов’язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні-рішенні, Куп’янською ОДПІ було винесено та направлено на адресу позивача податкове повідомлення – рішення №0002561500/1 від 22.09.2009р.
Не погодившись із здійсненими нарахуваннями, Куп’янським ВУВКГ подано повторну скаргу №841 від 01.10.2009р. до Державної податкової адміністрації у Харківській області, однак рішенням ДПА у Харківській області №16283/7/25-203 від 15.10.2009р. винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а повторну скаргу начальника Куп’янського ВУВКГ Дудко П.Т. - без задоволення.
З урахуванням рішення за результатами розгляду повторної скарги, Куп’янською ОДПІ було винесено та направлено на адресу позхивача податкове повідомлення – рішення №0002561500/2 від 22.10.2009р.
Рішенням ДПА України №28701/7/25-0215 від 24.12.2009р., прийнятим за результатами розгляду повторної скарги, залишено без змін податкове повідомлення –рішення №0002561500/0 від 10.08.2009р. (№0002561500/1 від 22.09.2009р., №0002561500/2 від 22.10.2009р.), а скаргу Куп’янського ВУВКГ – без задоволення.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №28120603 від 22.07.1997р. Куп’янський ВУВКГ є платником податку на додану вартість, про що зазначено в пункті 1.7 акту перевірки №988/15-03361773 від 29.07.2009 року.
Відповідно до Уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за жовтень 2007 року (вх. №12402 від 02.07.2008р.), у зв'язку з самостійним виявленням помилок, Куп’янським ВУВКГ задекларовано суму ПДВ до сплати у розмірі 41335,00 грн.
Згідно податкових декларацій з податку на додану вартість, платником задекларовано за червень 2008 року (вх. №16620 від 18.07.2008р.) суму ПДВ у розмірі 121659 грн., за липень 2008 року (вх. №20075 від 19.08.2008р.) на суму 114189,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. (із змінами та доповненнями), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу) (п.1.11 зазначеного Закону).
Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону України №2181-III від 21.12.2000р., податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 статті 5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Оскільки податкові зобов'язання самостійно визначені позивачем у поданих ним деклараціях - вони є узгодженими сумами податкових зобов'язань та підлягають сплаті до бюджету у строки, визначені Законом №2181-III.
При цьому, суд не погоджується із позицією відповідача щодо правомірності дій податкового органу при проведенні розподілу надходжень платежів, у відповідності до вимог п.п.7.7 статті 7 Закону України №2181-III, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Тобто, єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу є грошовий платіж.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.1999р. N679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Суд зазначає, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Судом встановлено, що Куп’янським ВУВКГ сплачено податкові зобов’язання за податковою декларацією за червень 2008 року (вх. №16620 від 18.07.2008р.) на суму 112000,00 грн., за податковою декларацією за липень 2008 року (вх. №20075 від 19.08.2008р.) на суму 10000,00 грн., що підтверджується копією облікової картки платника податків та копіями платіжних доручень, в яких визначено призначення платежу – сплата податку на додану вартість за вказані податкові періоди.
Таким чином, застосування штрафних санкцій у розмірі 56500,00 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання на суму 113000,00 грн., відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України №2181-III від 21.12.2000р. є неправомірним.
Разом з тим, Куп’янським ВУВКГ своєчасно не сплачено задекларовані податкові зобов’язання за жовтень 2007 року на суму 41335,00 грн., за червень 2008 року – на суму 9659,00 грн., та за липень 2008 року - на суму 104189,00 грн.
Відповідно до вимог абзацу 3 п.п.17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України №2181-III від 21.12.2000р., у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи той факт, що позивачем в ході розгляду справи не надано доказів, які б підтверджували своєчасну сплату задекларованих податкових зобов’язань за жовтень 2007 року, за червень - липень 2008 року на загальну суму 164183,00 грн., суд приходить до висновку про правомірність застосування податковим органом до платника податків штрафних санкцій, передбачених п.п.17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України №2181-III від 21.12.2000р., у розмірі 82091,50 грн., за затримку на 254 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0002561500/0 від 10.08.2009р., №0002561500/1 від 22.09.2009р., № 0002561500/2 від 22.10.2009р. підлягають скасуванню в частині застосування штрафу на суму 56500,00 грн.
Відповідно до вимог частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 17, 86, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Куп`янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0002561500/0 від 10.08.2009р., №0002561500/1 від 22.09.2009р., № 0002561500/2 від 22.10.2009р. в частині застосування штрафу на суму 56500,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (код ЄДРПОУ 03361773, юридична адреса: Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Леніна, 110) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят коп.).
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 14.07.2010 року.
< Сума задоволення > < Текст >
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.