Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 липня 2010 р. справа № 2а-14813/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандичева Д.В.
при секретарі Карлюк М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Управління пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області
до Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Сніжнеантрацит»
про визнання дій незаконними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження
за участю представників:
від позивача: Сирватки С.І, за довір. від 05.01.2010р.,
від відповідача: не з’явився,
віт третьої особи: не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
Управлінням Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Сніжнеантрацит» про визнання дій незаконними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження.
В обґрунтування позову позивач вказав, що Відділ державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції, керуючись статтями 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі – Закон №606), постановою від 10 лютого 2010 року зупинив виконавче провадження про сплату боргу ВП Санпрофілакторій «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит» за вимогою Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області № Ю-347у від 01 лютого 2010 року на суму 2743, 51 грн., відповідно до того, що на ДП «Сніжнеантрацит» поширюються норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» №2711 від 23.06.2005 року (далі - Закон №2711). Так, пунктом 15 статті 34 Закон №606 виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадках внесення підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону №2711.
Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, що набрав чинності з 1 квітня 2004 року (далі - Закон №1058), кошти відраховані на соціальне страхування та збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені або не сплачені згідно законодавства є страховими внесками. П. 4 ст. 18 вищезазначеного Закону вказано, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Позивач вважає , що державною виконавчою службою Сніжнянського міського управління юстиції проігноровані положення Закону № 1058, згідно до яких страхові внески не є податками. Також проігноровані положення частини 2 статті 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», які вказують сферу дії цього Закону та вказує, що він поширюється на підприємства ПЕК, які мають заборгованість. Що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, а не заборгованості щодо недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України.
Отже, просить суд визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції щодо винесення постанови від про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню вимог управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області та скасувати постанови про зупинення виконавчого провадження.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення алогічні викладеним, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але надав через канцелярію суду заперечення на позовну заяву та просив розглянути справу у його відсутність.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але надав через канцелярію суду заперечення на позовну заяву, відповідно яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
04 лютого 2010 року відділом державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження ВП № 17142415 з примусового виконання вимоги УПФУ в місті Сніжне Донецької області про сплату боргу № Ю-347-у від 01 лютого 2010 року на суму 2743, 51 грн. 10 лютого 2010 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, в зв’язку з тим, що підприємство боржник внесено до реєстру згідно Закону №2711.
Відповідно до п. 15 ст. 34 Закон №606 виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закон №2711.
ДП «Сніжнеантрацит» включено до реєстру підприємств паливно – енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закон №2711. Як встановлено у судовому засіданні, на момент розгляду справи підприємство не виключено із Реєстру.
Вказана обставина не заперечується та не оспорюється сторонами, тому відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не викликає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до Закону №1058, кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування є страховими внесками, які не відносяться до податків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду, а гірничі підприємства - не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
У частині 2 статті 2 Закону №2711 передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Пунктом 1.3 ст. 1 вказаного Закону до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єктів господарської діяльності, розпорядників коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступників ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядників цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону N 2711 до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону №606 щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону N 2711 його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії; позивач не відноситься до учасників розрахунків; борг відповідача не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу; спірний борг виник унаслідок обов'язкових страхових внесків, на які не поширюються норми податкового законодавства і Закону N 2711.
У ч. 4 ст. 18 Закону №1058 зазначено, що страхові внески не включаються до податків та інших обов'язкових платежів, які складають систему оподаткування. Крім цього, на ці внески не поширюється податкове законодавство. Тобто, виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення, сплати страхових внесків і стягнення за ними заборгованості. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених указаним Законом, або в частині, що йому не суперечить.
З наведеного вбачається, що на стягнення страхових внесків не поширюються вимоги ст.34 Закону N 606, а тому дії державного виконавця та постанови відповідача про зупинення виконавчого провадження, прийняті з підстав внесення ДП «Сніжнеантрацит» до Реєстру, є незаконними.
Суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) за аналогічним спірним питанням. Справа "Крищук проти України". Заявник скаржився до Європейського суду за пунктом 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) і ст. 1 Першого протоколу на тривале невиконання рішення від 10 листопада 2003 року і відсутність ефективних засобів правового захисту.
Остаточним рішенням від 19 лютого 2009 року Європейський суд одноголосно задовольнив заяву та постановив, що мало місце порушення п. 1 ст. 6, 13 Конвенції та ст. 1 Першого Протоколу.
За приписами ст. 8 КАСУ принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є верховенство права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
З огляду на викладене, суд вважає що позов Управління пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Сніжнеантрацит» про визнання дій незаконними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Управління пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Сніжнеантрацит» про визнання дій незаконними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження задовольнити повністю.
Визнати дії відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 10 лютого 2010 року про сплату боргу ДП «Сніжнеантрацит» за вимогою Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області № Ю-347у від 01 лютого 2009 року на суму 2743, 51 грн. неправомірними.
Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Сніжнянського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження від 10 лютого 2010 року з примусового виконання вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області про сплату боргу № Ю-347у від 01 лютого 2009 року на суму 2743, 51 грн.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 липня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 10 липня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мандичев Д. В.