ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" березня 2010 р. справа № 2а-549/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Суховарова А.В.
суддів: Стежко В.А. Нагорної Л.М.
при секретарі судового засідання: Фесовець А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська на постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 19.11.2009 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська про нарахування допомоги дитині війни
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 10.08.2009 звернулась до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська про зобов’язання нарахувати допомогу дитині війни за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та починаючи з 22.05.2008.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтями 99, 100 КАС України.
Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 19.11.2009 позов задоволений частково. Визнані протиправними дії Управління Пенсійного фонду та зобов’язано здійснити перерахунок і виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2008. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить постанову суду в частині задоволення позову скасувати та повністю відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на те, що в бюджеті не передбачена виплата підвищення, яку просить позивачка, і механізм виплати підвищення законодавчо не врегульований. Крім того, єдиним законодавчим актом що визначає мінімальний розмір пенсії за віком, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до статті 28 якого даний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом.
В судовому засіданні в апеляційній інстанції позивачка проти апеляційної скарги заперечувала (ас30). Управління Пенсійного фонду просило розглядати справу без їх представника (ас16,23).
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно наданих сторонами доказів, ОСОБА_1 1942рн встановлений статус «дитина війни». Вона отримує пенсію, яка нараховується і виплачується Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська. В 2007 році підвищення як дитині війни їй не нараховувалось, з 01.01.2008 виплачувалось в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22.05.2008 –в розмірах, передбачених Постановою КМУ №530 від 28.05.2008.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік»та «Про державний бюджет України на 2007 рік»дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинялась.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладалась в такій редакції: «Дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок, що з часу ухвалення рішень Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду протиправно не здійснювало виплати підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В подальшому стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась та зміни до неї не вносились.
При здійсненні виплат після 22.05.2008 Управління Пенсійного фонду повинно керуватись не Постановою КМУ №530 від 28.05.2008, а Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який відповідно до статей 6, 19, 113, 116 Конституції України має вищу юридичну силу. Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується у встановленому порядку.
Районний суд не звернув увагу що ніяких доказів поважності причини пропущення строку звернення з адміністративним позовом позивачкою не представлено. При апеляційному перегляді вона пояснювала, що про порушення свого права знала ще в 2007 році.
Відтак в межах річного строку звернення до суду, перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1 слід здійснити починаючи з 10.08.2008.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних коштів та механізму виплати колегією суддів не приймається. Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов’язковими до виконання.
Управління Пенсійного фонду помилково вважає неможливим застосування мінімального розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, не є приводом для відмови в реалізації позивачкою конституційних гарантій права на підвищення до пенсії в розмірі, встановленому законом. Виходячи з положень частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України, в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Таким чином при визначені розміру підвищення до пенсії, Управління Пенсійного фонду зобов’язано застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але допустив помилку у визначені періоду для здійснення перерахунку.
Керуючись пунктом 2 статті 198, статтями 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 19.11.2009 змінити, виклавши резолютивну частину постанови в наступній редакції:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку і виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 10.08.2008.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 10.08.2008, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 04.03.2010.
В повному обсязі постанова складена 09.03.2010.
Головуючий
Судді