Справа № 931/444/21

Провадження № 3/931/217/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       16 серпня 2021 року смт. Локачі

       Суддя Локачинського районного суду Масляна С.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , головний бухгалтер ПП " ОСОБА_2 ",

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

З протоколу про адміністративне правопорушення №3 від 27.07.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді головного бухгалтера ПП "Захід", порушила ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасно подала Декларацію з податку на додану вартість за травень 2021 року (граничний термін подання 22.06.2021 р., подано 25.06.2021 р.), чим порушила ст.49 п.49.18 п.п.49.18.3 ПКУ від 02.12.2010 р. №2755-YI зі змінами та доповненнями, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення їй поштового відправлення. 16 серпня 2021 року через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Враховуючи вимоги ст.268 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення її розгляду не заявила, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Диспозицією ч.1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Отже, диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акта, тому формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, вимоги якого порушені, є обов`язковою.

Порядок ведення податкового обліку, подання аудиторських висновків регулюється, зокрема, нормами Податкового Кодексу України.

Так, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Податок на додану вартість (далі - ПДВ) — це непрямий податок, який  входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» подається контролюючому органу у строки, визначені статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, а саме за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 49.18.1 ПК України) .

У протоколі про адміністративне правопорушення від 27.07.2021 року, складеному щодо ОСОБА_1 , зазначено, що нею допущено несвоєчасне подання Декларації з податку на додану вартість за травень 2021 року (граничний термін подання 22.06.2021 р., подано 25.06.2021 р.), чим порушено ст. 49 п.49.18 п.п.49.18.3 ПКУ від 02.12.2010 р. №2755-YI зі змінами та доповненнями.

Згідно п.п.49.18.3 п.49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-YI податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Тобто, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого п.п.49.18.3 п.49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р., виражається в несвоєчасному (після спливу 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду) поданні податкової декларації за базовий звітний період, що дорівнює календарному року.

Отже, викладена у протоколі у даній справі об`єктивна сторона адміністративного правопорушення не відповідає нормі нормативно-правового акту, яку, на думку посадової особи ГУ ДПС у Волинській області, порушила ОСОБА_1 .

З акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість №5651/03-20-18-06/20132169 від 15.07.2021 року, долученого до адміністративного матеріалу як доказ вчинення правопорушення, зазначеного у протоколі, встановлено, що Приватним підприємством "Захід" несвоєчасно подано до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2021 року, чим порушено вимоги п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1.ст.203 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Тобто, перевіркою встановлено порушення підприємством вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового Кодексу України, а не п.п.49.18.3 п.49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України, який зазначено у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення від 27.07.2021 року.

Доказів того, що ОСОБА_1 порушила інкримінований їй у протоколі п.п.49.18.3 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме, будучи посадовою особою підприємства, несвоєчасно (після спливу 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду) подала податкову декларацію за базовий звітний період, що дорівнює календарному року, до матеріалів справи не долучено і під час розгляду справи не здобуто.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, у тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для встановлення правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону (постанова Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №688/788/15-к).

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вище викладене суддя приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не доведено поза розумним сумнівом, в матеріалах справи відсутні докази порушення нею п.п.49.18.3 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, заначеного у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КпАП України, закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна