Справа № 22ц- 2170\ 07 Головуючий у 1 інстанції Крупко О.Г.
Категорія - 21 Доповідач Дем*яносов М.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді : Новікової Г.В. суддів : Маширо О.П., Дем*яносова М.В.
при секретарі : Арутюнян Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за
апеляційними скаргами представника відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського
районного суду міста Донецька від 19 грудня 2006 року в справі за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди .
Заслухавши доповідача, пояснення сторін , перевіривши в обсязі апеляційної скарги досліджені судом по справі докази , суд-
ВСТАНОВИВ :
Представник відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в апеляційній скарзі оспорює обгрунтованість рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 19 грудня 2006 року яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_5 на його користь у відшкодування моральної шкоди 2000 грн., судові витрати в розмірі 625 грн., ОСОБА_3 та стягнуто з відповідача на його користь у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 241 грн.40 коп., моральної -2000 грн. та судові витрати в розмірі502 грн.65 коп., ОСОБА_4 та стягнуто на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 29956 грн.61 коп. та судові витрати в розмірі 125 грн.33 коп. і ставить питання про його скасування з постановою нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачам.
Доводи скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, вважає, що саме з боку водія автомобіля „ Пежо-405" ОСОБА_2 мали місце порушення правил дорожнього руху які і знаходяться в причинному зв*язку з наслідками дорожньо-транспорнтї пригоди.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі оспорює рішення суду в частині відмови їй в задоволенні позову про стягнення матеріальної і моральної шкоди та судових витрат з відповідачки та ставить питання про його зміну в цій частині, задовольнивши її позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційний суд вважає, що скарги задоволенню не підлягають, а рішення суду слід залишити без зміни з наступних підстав.
2
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи вірно були встановлені фактичні обставини про те , що дійсно 12 листопада 2003 року о 15 годині 30 хвилин на вул. Університетській в м. Донецьку з вини відповідачки ОСОБА_5 яка керувала автомобілем „ Рено Симбол" державний НОМЕР_1 та порушила п.10.1 правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода під час якої сталося зіткнення з автомобілем „ Пежо-405" державний НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 в наслідок чого транспортним засобам спричинені механічні пошкодження, а водію автомобіля „ Пежо-405" ОСОБА_2 та громадянину ОСОБА_3 який знаходився у вказаному автомобілю в якості пасажира, внаслідок ДТП були спричинпені легкі тілесні ушкодження.
Встановивши, що дії відповідачки ОСОБА_5 невідповідали вимогам правил дорожнього руху і знаходяться в причиному зв*язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те , що саме з її вини сталася ДТП, тому у відповідності до вимогст.ст. 440,440-1 ЦК України (в редакції 1963 року) вірно встановив розмір відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди з урахуванням фактичних обсатвин справи, наданих сторонами доказів, характеру та тривалості моральних страждань потерпілих та стану їх здоров*я.
Судом першої інстанції вірно було встанолено, що автомобіль „ Пежо-405" на праві власності належить позивачці ОСОБА_4, вона є його власником, позивачка ОСОБА_1 мала право керувати та розпоряджатися вказаним автомобілем на підставі довіреності, тому суд прийшов до обгрунтованого висновку що суми у відшкодування матеріальної шкоди з відповідачки слід стягнути саме на її користь, тому у суда першої інстанції не було підстав стягувати на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз*ясненням Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.1 постанови „ Про судове рішення" №11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права , що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності- на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19 грудня 2006 року є обгрунтованим, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в ході судового засідання.
Осакільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або направильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційних скарг та зміни чи скасування судового рішення немає.
Керуючись ч.іп.1 ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд ,-
УХВАЛИВ:
3
Апеляційні скарги представника ОСОБА_5-ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 19 грудня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.