УХВАЛА

17 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 904/4918/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто"

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 та

ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020

за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто"

про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "ПриватОфис",

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто" (далі - ТОВ "Бізнес-Авто", скаржник) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 904/4918/19, за обставин наявності судового рішення Верховного Суду від 17.08.2020 про відмову у відкритті касаційного провадження за зверненням цієї особи на вказані вище судові акти.

14.07.2021 ТОВ "Бізнес-Авто" п`ятий раз поспіль звертається через Центральний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу місцевого суду від 15.01.2020 та постанову апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у цій справі про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви ТОВ "Бізнес-Авто" (фактично вкотре оскаржується ухвала апеляційного господарського суду від 10.03.2020); передати зустрічну позовну заяву на розгляд суду першої інстанції.

05.08.2021 позивач звернувся до Суду із запереченням проти відкриття касаційного провадження, мотивоване зловживанням скаржником своїми процесуальними правами через звернення з відповідними вимогами про скасування означених судових актів вп`яте.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "Бізнес-Авто", суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без розгляду з огляду на таке.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 17.08.2020 вказаній особі відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 904/4918/19 на підставі пункту 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Судовий акт касаційної інстанції мотивований тим, що ухвала місцевого суду від 15.01.2020 про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "Бізнес-Авто" без розгляду у цій справі не була переглянута судом апеляційної інстанції, тому відсутні підстави для її оскарження у касаційному порядку, зважаючи на зміст пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України. А оскаржена ТОВ "Бізнес-Авто" ухвала суду апеляційної інстанції від 10.03.2020 про повернення без розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду від 15.01.2020 - є такою, що винесена у відповідності до норм господарського процесуального законодавства, оскільки скаржником вчасно (у строк визначений судом в ухвалі від 29.01.2020) не усунуто недоліків апеляційної скарги (не надано доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги та доказів повідомлення учасників судового процесу). Зазначене в силу частини другої статті 293 ГПК України стало підставою для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 повторно відмовлено ТОВ "Бізнес-Авто" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на вказані вище судові акти та зважаючи на імперативність вимог пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2021 за зловживання процесуальними правами, скаржника через повторне оскарження процесуальних актів, на які наявне судове рішення касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження, вказаним Судом стягнуто в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 6 810 грн. та залишено касаційну скаргу ТОВ "Бізнес-Авто" без розгляду. Окрім того, ухвалою Верховного Суду від 08.06.2021 за повторне зловживання з аналогічних підстав Судом стягнуто в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 21 020 грн. та залишено касаційну скаргу ТОВ "Бізнес-Авто" без розгляду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника, що у порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 290 та статті 291 ГПК України касаційна скарга повторно містить цілий ряд недоліків, а саме: до касаційної скарги не додано документів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір"; заявником не надіслано іншим учасникам справи копій цієї скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення. При цьому касаційна скарга в порушення вимог статті 288 ГПК України подана після закінчення строку, встановленого на касаційне оскарження більше, ніж на чотирнадцять місяців, і скаржник не порушує питання про поновлення цього строку.

Слід також відзначити, що зміст касаційної скарги зводиться до цитування окремих норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та ГПК України та власного трактування законодавства України. Фактично ТОВ "Бізнес-Авто" веде до власного викладення обставин справи та до переоцінки доказів, що вже здійснено судом апеляційної інстанції та з огляду на статус Верховного Суду й повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.

З огляду на процесуальну поведінку ТОВ "Бізнес-Авто", Касаційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Так, за період часу з липня 2020 по липень 2021 від ТОВ "Бізнес-Авто", за підписом директора Клименка П.О., до Верховного Суду п`ять разів поспіль надходили касаційні скарги на одні й ті самі процесуальні документи попередніх судових інстанцій.

За результатами розгляду касаційних скарг, Верховним Судом двічі вже відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 2 частини другої статті 293 ГПК України та на підставі пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України та двічі винесено ухвали про застосування заходів процесуального примусу на підставі вимог статей 131, 135 ГПК України у вигляді штрафу у сумі трьох та десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, ТОВ "Бізнес-Авто", вкотре нехтуючи процесуальними обов`язками стосовно належного користування процесуальними правами, намагається оскаржити до касаційної інстанції ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 904/4918/19. А тому, враховуючи попередню поведінку скаржника, Суд визнає неодноразовим зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України).

Частиною третьою статті 43 ГПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Статтею 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з пунктом 2 частини першої та частиною другою статті 135 ГПК України суд може, з урахуванням конкретних обставин, шляхом постановлення ухвали, стягнути в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Зважаючи на диспозитивність змісту статей 43, 131, 135 ГПК України, суд касаційної інстанції може вжити заходи процесуального примусу, шляхом накладення штрафу, не лише в процесі розгляду касаційної скарги, а й на стадії вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на ролі національних судів в організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02.12.2010 № 16652/04). Завданням саме державних органів є запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 20.01.2011 № 26976/06).

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до ТОВ "Бізнес-Авто" заходу процесуального примусу за зловживання процесуальними правами і, зважаючи на неодноразовий характер дій скаржника та обставини їх вчинення, застосовує захід у вигляді штрафу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 105 100 грн.

Керуючись статтями 43, 131, 135, 234, 290, 314 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати подання касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 зі справи № 904/4918/19 неодноразовим зловживанням процесуальними правами.

2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 зі справи № 904/4918/19 залишити без розгляду.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Авто" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 9, код ЄДРПОУ 39844668) у дохід Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) за неодноразове зловживання процесуальними правами штраф у сумі 105 100 грн. (сто п`ять тисяч сто грн.).

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною, не може бути оскаржена та підлягає негайному виконанню.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова