УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 серпня 2007 р, м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Гошовського Г.М. ,
суддів - Дорчинець С. Г., Вотьканича Ф.А.,
з участю прокурора - Білець В.М.
розглянувши у відкритому засіданні матеріали за апеляцією прокурора на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2007 року,
встановив:
Вказаною постановою суд першої інстанції відмовив у задоволенні подання КВІ ДДУ ПВП в Тячівському районі про заміну випробувального терміну на позбавлення волі.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженцю та мешканця АДРЕСА_1, гр-ну України, українцю, з освітою 9 класів, неодруженого, непрацюючого, який вироком
Тячівського районного суду від 26.05.2005р. засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання
3 випробуванням, якщо він на протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового
злочину та виконає покладені на нього в порядку ст. 76 КК України обов'язки:
· не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, або навчання;
· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи Своє рішення суд мотивував тим, що засуджений ОСОБА_1 під час іспитового
строку громадський порядок не порушував, приводів до Тячівського РВ УМВС не мав, по місцю проживання характеризується позитивно, а неявка його на реєстрацію до інспекції обумовлена поважною причиною, а не умислом ухилення від контролю.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування постанови суду як незаконної, посилаючись на те, що для заміни випробування на позбавлення волі згідно ч.2 ст. 78 КК України та п.3 ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України достатньо невиконання засудженим хоча б одного із обов'язків, визначених у п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, а поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої системи в призначений строк є несвоєчасне отримання повідомлення, хвороба та інші обставини, які документально підтверджені. Ці обставини в судовому засіданні не встановлені. Тому відмова суду в застосуванні до ОСОБА_1 наслідків, передбачених ст, 78 КК України є безпідставна, бо ОСОБА_1 з червня 2006р. по 30.05.2007р. не з'являвся
Номер рядка статистичного звіту:
Справа: №11- 505/07
Головуючий у першій інстанції: Ляшко С. М.
Доповідач: Дорчинець С. Г.
на реєстрацію в зв'язку з чим 6.06.2006р. був оголошений розшук його. Просить матеріали направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, виклавши основні доводи, заслухавши міркування прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляції з таких міркувань.
Відповідно до вимог ст. 78 ч.2 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
З матеріалів, представлених судом першої інстанції, видно, що будучи ознайомленим з тим, що має з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Про це дав підписку від 27.06.2005р., де роз'яснено, що він зобов'язаний згідно з ч.3 ст. 164 кримінально-виконавчого кодексу України, виконувати обов'язки, які покладені на нього судом, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, з'являтися за викликом до інспекції. А також з тим, що поважними причинами неявки засудженого до інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені. Не дивлячись на це ОСОБА_1 не з'являвся на реєстрацію з січня по червень 2006р.
З пояснень ОСОБА_2 , яка є рідною тіткою ОСОБА_1, ОСОБА_3 - матері ОСОБА_1, ОСОБА_4 - сестри ОСОБА_1, останній в зв'язку з тим, що його сім'я: мати, брат і сестра, які є неповнолітніми та ходять до школи, голодала, влаштуватися на роботу неможливо з-за її відсутності, ОСОБА_1 змушений був виїхати на роботу в Сумську область, щоб заробити грошей на одяг та харчі молодших брата та сестру, матері. Виїжджати на постійне мешкання - не мав мети.
ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується позитивно, не пиячить, не порушує громадський порядок, не вчинює будь-які адміністративні правопорушення.
Все це свідчить про те, що не з'являвся ОСОБА_1 на реєстрацію по поважній причині, що не свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
При таких обставинах, апеляційний суд приходить до переконання про те, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні подання КВІ ДДУ ПВП в Тячівському районі про заміну випробувального терміну на позбавлення волі ОСОБА_1
Доводи апелянта не підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 червня 2007 року про відмову в заміні випробувального терміну на позбавлення волі відносно засудженого ОСОБА_1 - без зміни.