Справа № 22ц-578/07                                        Головуючий в 1 інстанції - Кухтей Р.В.

Категорія -15                                                                   Доповідач - Стрільчук В.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем    України

13 серпня 2007 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Стрільчука В.А.,

суддів - Киці С. І.,  Сівчука Є.І.,

при секретарі - Гордійчук І.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виробничо-торгового підприємства «Світязь» про стягнення орендної плати,  пені,  упущеної вигоди,  штрафу та повернення майна за апеляційною скаргою відповідача на рішення Луцького міськрайонного суду від 21 травня 2007 року.

Особи,  які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1,  представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - приватне виробничо-торгове підприємство «Світязь» (далі - ПВТП «Світязь»),  представник відповідача - ОСОБА_3,  ОСОБА_4.

Колегія суддів

встановила:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 травня 2007 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ПВТП «Світязь» на користь ОСОБА_1  неустойку в розмірі 39831 грн. 67 коп.,  упущену вигоду в розмірі 42042 грн.,  штраф в розмірі 17000 грн.,  всього 98873 грн. 67 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1268 грн. Зобов'язати ПВТП «Світязь» повернути ОСОБА_1  орендовану частину нежитлового приміщення (магазину) площею 215, 6 кв. м. ,  розташованого в місті Луцьку по вул.  Кравчука,  38.

В апеляційній скарзі відповідач ПВТП «Світязь» просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення,  яким відмовити в позові,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

 В запереченні на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1  зазначає про її безпідставність та про законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції встановлено,  що 8 листопада 2005 року між ОСОБА_1  та громадянином ОСОБА_5був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 1053, 8 кв. м.  по АДРЕСА_1. 14 грудня 2005 року між ними,  укладена додаткова угода до цього договору,  в якій вказано підстави зміни набуття ОСОБА_1  права власності на згаданий об'єкт,  тобто він набуває право власності з моменту проведення державної реєстрації договору,  а саме з 8 листопада 2005 року. 21 жовтня 2005 року за договором оренди частина вищевказаного приміщення площею 215, 6 кв. м.  була передана ОСОБА_5. відповідачеві у строкове платне користування,  про що складено акт здачі-приймання внутрішніх площ,  в якому зазначено,  що приміщення знаходиться в задовільному технічному стані і є придатним для здійснення підприємницької діяльності орендаря. Відповідач не виконував своїх зобов'язань за договором по сплаті орендної плати. 28 листопада 2005 року ОСОБА_5. був направлений відповідачеві рекомендований лист від 8 листопада 2005 року про намір розірвати договір оренди,  який 29 листопада 2005 року вручений уповноваженій особі ОСОБА_6. В зв'язку з цим 30 грудня 2005 року договір оренди припинив свою дію і відповідач зобов'язаний був звільнити орендоване майно. 2 лютого 2006 року позивач здійснив огляд орендованого приміщення,  в ході якого було встановлено,  що приміщення перебуває в незадовільному стані. 28 грудня 2005 року між позивачем і підприємцем ОСОБА_7 був укладений договір оренди спірного приміщення,  згідно з яким орендна плата визначалася в розмірі 7546 грн. за календарний місяць. Через неповернення приміщення відповідачем позивач не зміг виконати свого обов'язку по передачі його новому орендарю. З огляду на викладене суд вважав обгрунтованими всі вимоги позивача і визначив розмір стягнення з врахуванням того,  що на час розгляду справи відповідач перерахував позивачеві грошові кошти в загальній сумі 27123, 87 грн.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  а оскаржуване рішення - скасуванню із закриттям провадження в справі з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1  ст.  310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження в справі з підстав,  визначених  ст.  205 цього Кодексу.

Згідно з п. 1  ст.  205 вказаного Кодексу суд своєю ухвалою закриває провадження у справі,  якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом апеляційної інстанції встановлено,  що позивач ОСОБА_1  з 2004 року є суб'єктом підприємницької діяльності і спірне нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 придбав у ОСОБА_5 для здійснення такої діяльності,  про що він сам ствердив у судовому засіданні.

Орендна плата за вказане приміщення в сумі 27123, 87 грн. здійснена відповідачем ПВТП «Світязь» (а. с.  150) на його банківський рахунок підприємця і задекларована ним як дохід від підприємницької діяльності.

Договір оренди приміщення від 28 грудня 2005 року між ОСОБА_1  і ОСОБА_7,  з яким пов'язана позовна вимога про стягнення упущеної вигоди,  укладений позивачем як суб'єктом підприємницької діяльності і в порядку здійснення такої діяльності,  що підтверджується його банківськими реквізитами,  зазначеними в цьому договорі (а. с.  19-24).

Інші позовні вимоги - про повернення приміщення,  стягнення неустойки та штрафу - нерозривно пов'язані з попередніми і також випливають з діяльності ОСОБА_1  як підприємця.

Таким чином,  в даному випадку має місце спір,  що виник при виконанні та розірванні господарського договору між громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності та юридичною особою,  який відповідно до  ст.   ст.  1,  12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам.

Оскільки суд першої інстанції,  розглянувши справу по суті,  не врахував наведених обставин і вимог процесуального законодавства,  оскаржуване рішення слід скасувати і закрити провадження в справі.

Керуючись  ст.   ст.  205,  206,  303,  307,  310,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів

 ухвалила:

Апеляційну скаргу відповідача ПВТП «Світязь» задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 21 травня 2007 року в даній справі скасувати,  провадження в справі закрити.

Повідомити ОСОБА_1 ,  що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції господарського суду Волинської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.