ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Короткова В.Д.
суддів Комаровської Н.В., Гончаренко В.М.
при секретарі Таратіної О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління капітального будівництва Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання бездіяльності незаконною, забов"язання вчинити певні дії, стягнення вартості будинку та моральної шкоди, за апеляційною скаргою управління капітального будівництва Одеської міської ради на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2006 року,
встановила:
В липні 2005 року позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вони проживають в 1\5 частині жилого будинку по АДРЕСА_1, яка належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 Відповідно до рішення Одеської міської ради від 18 вересня 1986 року №450 управлінню капітального будівництва Одеської міської ради надано дозвіл на знесення жилих будинків (в тому числі їх будинку) в зв'язку з будівництвом багатоповерхових будинків по вул. Академіка Вільямса. Пунктом 3 рішення управлінню капітального будівництва Одеської міської ради сумісно з Київським районним виконавчим комітетом доручено провести відселення громадян з жилих будинків з наданням житла відповідно до вимог житлового законодавства. Пунктом 4 рішення управління капітального будівництва Одеської міської ради забов"язано відшкодувати власникам вартість будівель, які підлягають знесенню. На протязі 1990-2004 років всі будинки, зазначені в рішенні, знесені з відшкодуванням їх вартості та наданням громадянам житла. Однак відповідачі відмовляються відселяти сім"ю позивачів.
Позивачі просили визнати бездіяльність відповідачів по виконанню рішення незаконною, забов"язати відповідачів виконати рішення та стягнути з них моральну шкоду в сумі 100000 грн., стягнути з управління капітального будівництва Одеської міської ради вартість 1/5 частини будинку в сумі 60752 грн.
Відповідачі позов не визнали.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2006 року позов задоволено частково: бездіяльність відповідачів по виконанню рішення визнана незаконною, суд забов"язав їх виконати рішення, провести відселення відповідачів з
Справа № 22а-257/07 Категорія 37
Головуючий у першій інстанції Джабурія О.В. Доповідач Коротков В.Д.
наданням житла відповідно до вимог житлового законодавства, стягнув з відповідачів на користь ОСОБА_1 вартість 1/5 частини будинку в сумі 60752 грн. та на користь позивачів моральну шкоду в сумі 45000 грн.
В апеляційній скарзі управління капітального будівництва Одеської міської ради просить рішення скасувати в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалите нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснень та заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,
постанова суду зміні з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що внаслідок бездіяльності відповідачів не було виконано рішення Одеської міської ради від 18 вересня 1986 року №450 відносно позивачів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду оскільки він підтверджується матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Одеської міської ради від 18 вересня 1986 року №450 управлінню капітального будівництва Одеської міської ради надано дозвіл на знесення жилих будинків (в тому числі будинку по АДРЕСА_1) в зв'язку з будівництвом багатоповерхових будинків по вул. Академіка Вільямса(а.с. 70-80). Відповідно до пункту 3 рішення відселення громадян з жилих будинків здійснювалося управлінням капітального будівництва Одеської міської ради сумісно з Київською районною адміністрацією Одеської міської ради, що підтверджується численною перепискою між позивачами та відповідачами (а.с. 23-29, 87-93). Представниками відповідачів складено акт 8 липня 2003 року про відмову позивачів від відселення (а.с. 92, 107), після чого ніякі дії по їх відселенню не здійснювалися відповідачами, а навколо будинку позивачів на протязі декількох років велося будівництво багатоповерхових житлових будинків по вул. Академіка Вільямса (а.с. 88-91, 136-151).
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що бездіяльність відповідачів привела до порушення умов проживання позивачів, що підтверджується листами інспекції державного архітектурного-будівельного контролю (а.с. 20-22, 42-45), висновками санітарно-епідеміологічної служби (а.с. 18, 38-39, 116-125), і позивачам заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України.
Суд першої інстанції помилково зазначив, що моральна шкода підлягає стягненню з відповідачів „солідарно в рівних частках", оскільки за вимогами ст. ст. 1167, 1190 ЦК України часткова і солідарна відповідальність не можуть застосовуватися одночасно, оскільки виключають одна одну.
Колегія суддів також не погоджується з розміром відшкодування моральної шкоди в сумі 45000 грн., яку визначив суд, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що моральна шкода підлягає стягненню з кожного відповідача в сумі 5000 грн. В цій частині
постанова суду підлягає зміні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відшкодування власнику 1/5 частини будинку ОСОБА_1 його вартості в сумі 60752 грн., яка підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 49-60). Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано стягнув її з відповідачів „солідарно в рівних частках" з вищезазначених підстав. Крім того, позовні вимоги про стягнення вказаної суми з Київської районної адміністрації Одеської міської ради позивачами не заявлялися. Тому вказані кошти безпідставно стягнуті судом з Київської районної адміністрації Одеської міської ради. Пунктом 4 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 450 від 18 вересня 1986 року обов'язок відшкодування власникам вартості
будівель, які підлягають знесенню, покладена на управління капітального будівництва Одеської міської ради, з якого і необхідно стягнути вказану суму на підставі ч.4 ст. 48 та ч.1 ст. 52 Закону України „Про власність", який діяв на час спірних відносин.
постанова суду в цій частині також підлягає зміні.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, суд першої інстанції не залучив до участі в справі в якості співвідповідача державне будівельне-монтажне управління №25. З уточненої позовної заяви вбачається, що вказане управління не було зазначено в якості відповідача. При розгляді справи суд першої інстанції залучив його до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідачів, про що постановив ухвалу в судовому засіданні від 31 січня 2006 року (а.с. 175) і представник управління приймав участь у справі (а.с. 102).
Посилання апелянта на те, що управління №25 є належним відповідачем, оскільки воно здійснювало знесення будинків та відселення громадян на підставі укладеного з ним договору від 4 липня 2002 року (а.с. 151-173), є безпідставним. Укладення відповідачем такого договору з управлінням №25 не звільняло його від обов'язків по виконанню рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 450 від 18 вересня 1986 року. Крім того, управління №25 не знаходилося в договірних відносинах з позивачами і не мало перед ними ніяких забов"язань.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про недостовірність висновку судової будівельно-технічної експертизи по встановленню вартості 1/5 частини будинкуОСОБА_1., оскільки в висновку в якості власника будинку зазначена інша особа. З висновку експертизи та технічної документації на будинок вбачається, що предметом дослідження експерта був саме будинок АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_1. (а.с. 49-60).
Колегія суддів відхиляє доводи представника Київської районної адміністрації Одеської міської ради про те, що адміністрація теж є неналежним відповідачем, оскільки є новоствореним органом. З рішень виконавчого комітету Одеської міської ради від 21 жовтня 2002 року №№337, 338 та від 18 червня 2003 року №377 вбачається, що вона створена в зв'язку з новим адміністративно-територіальним устроєм міста Одеси, є правонаступником раніш ліквідованої районної адміністрації, її компетенція поширюється на територію Київського району м. Одеси. На протязі 2002-2005 років Київська районна адміністрація Одеської міської ради здійснювала виконання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 450 від 18 вересня 1986 року, що підтверджується її розпорядженнями про затвердження державних актів прийняття в експлуатацію збудованих багатоповерхових будинків по вул. Академіка Вільямса в м. Одесі, актами та листуванням з приводу відселення позивачів (а.с. 25, 26, 88-93).
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а
постанова суду першої інстанції - зміні з викладенням її резолютивної частини в новій редакції.
Керуючись ст. ст. 195, 198 ч.1 п.2, 201, 207 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу управління капітального будівництва Одеської міської ради задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2006 року змінити, викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління капітального будівництва Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання бездіяльності
незаконною, забов"язання вчинити певні дії, стягнення вартості будинку та моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність управління капітального будівництва Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради по невиконанню рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 450 від 18 вересня 1986 року «Про знос малоцінних жилих будинків, садових ділянок, відселення громадян та виплату їм грошової компенсації у зв'язку з забудовою групи жилих будинків по вул. Академіка Вільямса в м. Одесі».
Зобов'язати управління капітального будівництва Одеської міської ради, Київську районну адміністрацію Одеської міської ради виконати рішення виконкому Одеської міської ради № 450 від 18 вересня 1986 року «Про знос малоцінних жилих будинків, садових ділянок, відселення громадян та виплату їм грошової компенсації у зв'язку з забудовою групи жилих будинків по вул. Академіка Вільямса в м. Одесі» та провести відселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з будинку АДРЕСА_1 та надати їм житло відповідно до вимог житлового законодавства.
Стягнути з управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 вартість 1/5 частини будинку АДРЕСА_1 в сумі 60 752 (шістдесят тисяч сімсот п'ятдесят дві) гривні.
Стягнути з управління капітального будівництва Одеської міської ради на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з Ювської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
В решті позову відмовити.
В решті частині постанову залити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.