№ 11-468/07                                                 Головуючий в 1 інстанції Лесик В.О.

ч.1 ст.121; ч.2 ст.309 КК України        Доповідач в апеляційній інстанції Опейда В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                                УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                  21 серпня 2007 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді                                              Опейди В.О.

суддів                                                         Польового М.І., Бешти Г.Б.

з участю прокурора                                               Черняк Л.Й.

засудженого                                                         ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ратнівського районного суду від 25 червня 2007 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українець, громадянин України, уродженець та жителя хутора Верестя Самарівської сільської Ради Ратнівського району, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, судимий Ратнівським районним судом 23.12.2004 року за ст.ст. 309 ч. 2, ст. 15 ч. 2, ст. 305 ч.2 КК України до трьох років і шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, умовно-достроково звільненого з місць позбавлення волі постановою Сарненського районного суду від 02.11.2006 року на невідбутий строк 1 рік і 20 днів, засуджений:

· за ч.1 ст. 121 КК України до 5 (п'яти ) років позбавлення волі;

· за ч.2 ст.309 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання у вигляді п'яти років і шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання за даним вироком частково невідбутого покарання за вироком Ратнівського районного суду від 23.12.2004 р. і остаточно визначено до відбування шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить засудженому на праві приватної власності.

За ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України ОСОБА_1 виправданий.

Строк відбування покарання вирішено рахувати з 09 січня 2007 року.

Стягнуто з засудженого витрати пов'язані з лікуванням потерпілого, а також судові витрати у справі за проведення експертиз. Вирішено питання щодо речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах ,-

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 18 грудня 2006 року, близько 23 години, у власному будинку, що знаходится на хуторі Верестя Самарійської сільської ради Ратнівського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час конфлікту на грунті неприязних відносин, умисно наніс удари руками і ногами в різні частини тіла і в голову зокрема ОСОБА_2, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.

Крім того, він же, повторно, незаконно придбав та зберігав у своєму житловому будинку без мети збуту 411,5 гр. макової соломки, що є наркотичним засобом.

В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, перекваліфікувавши його дії з ч.1 ст.121 на ст. 125 КК України. Вважає, що судом не повно досліджені обставини у справі в тому числі показання допитаних осіб. Заперечує цивільний позов, так як потерпілого не бив, а отже в лікарні той перебував не з його провини.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію і просив змінити вирок, перекваліфікувавши його дії з ч.1 ст. 121 на ст. 125 КК України, міркування прокурора, який апеляцію заперечив і просив відмовити в її задоволенні, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Обставини скоєння засудженим злочину передбаченого ч.2 ст.309 КК України учасниками судового розгляду не оспорюються.

Висновок суду про доведеність вчиненого злочину за ч.1 ст.121 КК України засудженим відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на доказах, досліджених у судовому засіданні.

Винність засудженого в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень за обставин, зазначених у вироку, доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні й належно оцінених судом доказів, а його діям у цій частині дано правильну юридичну оцінку.

Твердження засудженого про те, що він не спричиняв потерпілому тяжких тілесних ушкоджень спростовуються як послідовними показаннями самого потерпілого, так і показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 даними ними при проведенні досудового слідства.

У відповідності до протоколу огляду місця події /а.с.5-6/ де зафіксовано місце спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, а також висновку судово-медичного експерта /а.с.37-38/ де відображені спричинені ОСОБА_2 тілесні ушкодження, то суд прийшов до вірного висновку з врахуванням характеру і локалізації тілесних ушкоджень і правильно взяв до уваги показання свідків даних при проведенні саме досудового слідства, які в сукупності узгоджуються і відповідають реальному перебігу подій.

Посилання засудженого на можливе заподіяння потерпілим самим собі тілесних ушкоджень суперечить зібраним у справі доказам і не ґрунтується на матеріалах справи.

Зважаючи, що судом встановлено спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень саме ОСОБА_1, то підставно було задоволено і цивільний позов в користь Ратнівської центральної районної лікарні.

Дії засудженого вірно кваліфіковані судом за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинених повторно, а

також за ст.121 ч.1 КК України, як умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, підстав для перекваліфікації дій на ст. 125 КК України, про що ставиться питання в апеляції, судова колегія не знаходить.

Судово-психіатрична експертиза щодо ОСОБА_1 призначена і проведена з врахуванням всіх даних як про особу обстежуваного, так і обставин інкримінованих злочинів. Підстав які б викликали сумнів в обгрунтованності висновку експертизи немає.

Покарання засудженому призначено судом у відповідності з ст.65 КК України, з врахуванням як обставин події інкримінованих злочинів, відсутності обставин, що пом'якшують вину засудженого, та обтяжуючої його вину обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. При цьому було враховано дані характеризуючі особу засудженого. У відповідності до наведеного було призначене необхідне і достатнє покарання передбачене санкціями статей закону за якими він притягнутий до відповідальності. Тому призначене йому покарання відповідає тяжкості скоєних злочинів і особи самого засудженого.

Зважаючи на кількість скоєних ОСОБА_1 злочинів, а також їх послідовності, то суд у відповідності до положень кримінального кодексу правильно визначив остаточне покарання як за сукупністю злочинів так і за сукупністю вироків.

Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у справі допускались порушення вимог закону, які тягнуть скасування судового рішення.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ратнівського районного суду від 25 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без змін.