Справа № 22-ц-1062/2007р. Головуючий у 1 -й інстанції - Яковець О.Ф.
Категорія: 18 Суддя-доповідач - Смирнова Т.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року серпня "16 " дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючої: Смирнової Т.В.
суддів: Данильченко Л. О.,
Кононенко О.Ю. з участю секретаря судового засідання: Пархоменко О.П. та осіб, які приймають участь у справі: представник апелянта, представник позивача..
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Роменської міської Ради на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від "12" червня 2007р. у справі за позовом Акціонерного товариства "Український інноваційний банк"
до
· ОСОБА_1,
· приватного підприємства "Теппар, "
· Роменської міської Ради
про стягнення боргу
ВСТАНОВИЛА:
Апелянт просить скасувати рішення місцевого суду та постановити нове рішення про відмову в стягненні боргу з Роменської міської Ради, посилаючись на недотримання судом вимог закону. Зокрема апелянт вважає, що участь Роменської міської Ради в укладенні договорів іпотеки та поруки на забезпечення виконання зобов'язань ПП "Теппар" по поверненню грошового кредиту позивачу не відповідала вимогам діючого законодавства, в тому числі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що один з договорів іпотеки було визнано недісним за судовим рішенням, а тому про вирішення спору, щодо повернення кредиту банку Роменську міську Раду слід було звільнити від обов'язків поручителя та не стягувати з неї кошти.
Рішенням Роменського міськрайсуду від 12 червня 2007 року було встановлено, що кредит в сумі 100000грн. було надано установою банку "Український інноваційний банк" приватному підприємству "Теппар" під забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном (іпотекою) Роменської міської Ради та під забезпечення виконання зобов'язань порукою з боку Роменської міської Ради та фізичної особи ОСОБА_1
Встановлено також, що на час розгляду справи ПП "Теппар" заборгувало банку 80068грн.: разом повернення кредиту та проценти по кредиту. Виходячи з договірних зобов'язань всіх сторін суд стягнув суму боргу з боржника ПП "Теппар" та 2-х поручителів - Роменської міської Ради та фізичної особи ОСОБА_1 в солідарному порядку.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта скаргу підтримав, представник позивача заперечував проти скарги.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи зі слідуючого.
На підставі наданих доказів судом першої інстанції встановлено, що 29.04.2004р. між AT Укрінбанк" та підприємством "Теппар" було укладено кредитну угоду, за якою підприємство одержало кредит в сумі 100000грн. зі строком повернення кредиту до 23.03.2005р..
Як поручитель участь в цій угоді приймала Роменська міська Рада. Крім того, в той же день 29.04.2004р. між банком, ПП "Теппар" та Роменською міською Радою укладено договір поруки, за яким Роменська міська Рада як поручитель взяла на себе обов'язок перед банком відповідати в повному обсязі за виконання ПП "Теппар" зобов'язань по поверненню кредиту 100000грн. та нарахованим відсоткам, та зобов'язалась нести перед кредитором солідарну відповідальність за виконання ПП "Теппар" зобов'язань за кредитною угодою.
Крім того, як майновий поручитель ПП "Теппар" на підставі договору поруки від 29.04.2004р. Роменська міська Рада уклала 7.05.2007р. з цим же банком іпотечний договір за яким передано в іпотеку нежиле приміщення котельню, проте договір іпотеки було визнано недійсним, постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2007 року , тобто на час розгляду даної справи цей договір не діяв.
Проте кредитний договір від 29.04.2004 року та договір поруки від 29.04.2004р. між AT "Укрінбанк", Роменською міською Радою та ПП "Теппар" до цього часу не визнані недійсними і з таким позовом апелянт до суду не звертався.
Таким чином, виходячи з умов неоспорених договорів та у відповідності до ст. 526 ЦК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що поручитель зобов'язаний солідарно з ПП "Теппар" відповідати перед банком за неповернення боргу по кредиту та процентів за користування кредитом.
Сума нарахованої заборгованості жодним з відповідачів в суді не оспорювалась.
Доводи апелянта щодо звільнення його від відповідальності внаслідок визнання недійсним договору іпотеки є безпідставними, оскільки він поручився всім своїм майном, про що зазначено в п. 3. 9. 2 кредитного договору
(a.c. 16) а в договорі поруки, зобов'язався відповідати перед кредитором (позивачем) у повному обсязі за виконання ГШ "Теппар" зобов'язання по погашенню суми боргу (а.с. 126 договору поруки п. 1.1, 1.2).
Апелянт посилається на те, що після скасування Роменською міською Радою свого ж рішення від 8.04.2004р. були скасовані повноваження ОСОБА_2 на укладання зазначених договорів іпотеки та поруки, а тому вважав ці договори нікчемними. Проте з цим погодиться неможна, оскільки договір поруки не визнано в установленому порядку недійсним, згідно зі ст. 547 ЦК України він вчинений в письмовій формі, тому його неможна вважати нікчемним, оскільки для цього виду правочинів підставою для визнання нікчемним є недодержання письмової форми.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Суд вірно встановив фактичні обставини справи, вірно визначив правовідносини, правильно застосував матеріальний та процесуальний закон, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.
Керуючись ст. ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Відхилити апеляційну скаргу Роменської міської Ради, а рішення Роменського міськрайонного суду від 12 червня 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Ця ухвала набрала законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.