Справа 22ц-11271 \2007 Головуючий в 1 інстанції Потьомкін О.П.
Категорія 21 (1 ) Доповідач - Митрофанова Л.В.
УХВАЛА
Іменем України
2007 року липня 18 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого: судді Михайлів Л.В.,
суддів : Митрофанової Л.В., Братіщевої Л.А.
при секретарі: Юровській О.Ю.
за участю: представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому
Розі - ОСОБА_1, позивачки - ОСОБА_2
Федорівни
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за
апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому
Розі на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 квітня 2007 року за
позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства
«Північний гірничо-збагачувальний комбінат», відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення
недоплат по втраченому заробітку та компенсації за порушення строків виплати недоплат
у зв'язку із відшкодуванням шкоди здоров'ю, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 квітня 2007 року частково задоволено позов ОСОБА_2, з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( далі - Фонд соціального страхування ) стягнуто заборгованість по щомісячним страховим платежам за період з 01.06.2003 року по 01.01.2007 року в розмірі 894, 30 грн., і щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.01.2007 року в розмірі по 160, 62 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування для участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; судом не враховані положення п.п. 1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень ( стандартів) бухгалтерського обліку. затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999 року № 137; суд не взяв до уваги, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001 року є нецільовим використанням коштів; невірно застосовано норму пункту 28 Правил відшкодування шкоди ; не перевірено відповідність сум перерахованих виплат з 01.01.1998 року пункту 28 Правил відшкодування шкоди, не перевірено відповідність перерахунку за 1996р. , 1999р., 2000 рік-вимогам п. 28 Правил, не враховані вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003 р. « Про внесення змін і доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 « Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», де вказано, що при вирішенні спорів щодо перерахування розміру страхових
виплат необхідно мати на увазі, що перерахування проводиться лише у випадках, встановлених ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності"; не застосовано строк позовної давності відповідно до ст. 233 Кодексу Законів про працю України; не надана оцінка доводам відповідача.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка працювала машиністом конвеєра
рудозбагачувальної фабрики відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ВАТ «ПівнГЗК»)з 1976 по 1984 роки. 15.10.1976 року при виконанні сільськогосподарських робіт в радгоспі ім. . Шевченко Запольська В.Ф. отримала виробничу травму голови (а.с. 7, 8) згідно висновку ВТЕК від 27.03.1991 року їй вперше встановлено 25 % втрати професійної працездатності безстроково.
ВАТ «ПівнГЗК» призначив проводити позивачу щомісячні виплати в рахунок відшкодування шкоди виходячи із середнього заробітку по професії позивачки та ступеня втрати працездатності.
Позивач оскаржує суми відшкодування шкоди в період з 01.01.1996 року у зв'язку з незастосуванням або неправильним застосування підприємством відповідачем коефіцієнтів підвищення тарифних ставок.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залучення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі в якості відповідача по справі і стягнув суму заборгованості по щомісячним страховим виплатам з 01.06.2003 року, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" набрав чинності з 01.04.2001 року.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що суд не врахував, що у Фонду соціального страхування є юридичний інтерес як 3-ї особи є безпідставними, спростовуються матеріалами справи і висновками суду.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що судом не враховані положення п.п. 1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень ( стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999 року № 137; що суд не взяв до уваги, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001 року є нецільовим використанням коштів є безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 "Правил відшкодування шкоди", які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві.
Ті доводи, що суд не перевірив відповідність сум перерахованих виплат пункту 28 Правил відшкодування шкоди зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 1100, згідно якого перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим середньомісячного заробітку відповідного працівника ( після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, є безпідставними і спростовуються висновкам суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав вірну оцінку обставинам справи і дійшов правильного висновку про те, що підприємством було невірно застосовано коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів при перерахунку розміру відшкодування шкоди позивача.
Судом обгрунтовано застосовано до сум відшкодування втраченого заробітку коефіцієнти збільшення тарифних ставок і посадових окладів до регресних виплат, оскільки згідно абзацу 5 п. 22 Правил відшкодування шкоди ..., діючих на час виниклих спірних правовідносин, підвищення тарифних ставок і посадових окладів є підставою для перерахування розміру відшкодування шкоди.
Суд задовольнив позовні вимоги позивача в межах трирічного строку позовної давності, що відповідає роз'ясненням, викладеним в п.п. 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року ( з подальшими змінами), «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно з якими загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права ( позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. У випадках, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів. раніше визначених судом або роботодавцем( у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволені позову, кошти стягуються за час. що не перевищує трьох років, які передували моменту звернення особи до суду.
Інші доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, оскільки протирічать матеріалам справи та спростовуються висновками суду.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що рішення суду винесено ; дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.