Справа 22ц- 11395/2007 Категорія 21(1)
Головуючий в 1 інстанції Грищенко Н.М. Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА
Іменем України
2007 року липня 18 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі : головуючого: судді - Михайлів Л.В.
суддів - Митрофанової Л.В., Братіщевої Л.А. при секретарі: Юровській О.Ю.
за участю: представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2007 року за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі, третя особа Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2007 року позов ОСОБА_3задоволений частково, на його користь з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі Фонд соціального страхування) стягнуто заборгованість по страховим виплатам за період з 01.04.2004 року по 01.03.2007 року в розмірі 4813, 75 грн. і щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.03.2007 року в розмірі по 597, 34 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; судом не враховані вимоги п.п. 1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень ( стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999 року № 137; суд не взяв до уваги, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001 року є нецільовим використанням бюджетних коштів, судом незаконно зроблено перерахунок страхових виплат всупереч п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003р. «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд не дав належну правову оцінку економічному обгрунтуванню застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів та фактичної заробітної плати, не застосував строк позовної давності у три місяці.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач на протязі тривалого часу працював підземним прохідником 6 розряду дільниці № 8 на шахті імені Артема Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» (далі ДП РУ ім. . Кірова), внаслідок чого отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК з 16.04.1991 року йому встановлено 35 % втрати професійної працездатності, , з 06.01.1995 року - 20 %, а починаючи з 01.01.2000 року встановлено 20 % безстроково.
Державне підприємство "Рудоуправління імені "Кірова" призначило позивачу виплати у відшкодування шкоди виходячи середнього заробітку по професії позивача за січень-квітень 1992 року у розмірі 13 950 крб.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залучення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі в якості відповідача по справі і стягнув суму заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01.04.2004 року, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", набрав чинності з 01.04.2001 року.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що суд не врахував, що у Фонду соціального страхування є юридичний інтерес як 3-ї особи є безпідставними, спростовуються матеріалами справи і висновками суду.
Доводи відповідача, що судом не враховані вимоги п.п. 1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999 року № 137; що суд не взяв до уваги, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001 року є нецільовим використанням коштів; а також, що судом незаконно зроблено перерахунок страхових виплат, є безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 "Правил відшкодування шкоди", які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві, таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність перерахування щомісячних сум у відшкодування шкоди позивачу та застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів по РУ ім. Кірова відповідно до постанови адміністрації і профкому підприємства 2, 5 з 01.12.1995 року згідно з постановою дирекції і профкому від 26.12.1995 року, на коефіцієнт 1, 97 з 01.01.1998 року у відповідності з постановою дирекції і профкому № 1615 від 30.12.1997 року, на коефіцієнт 1.27 з 01.07.2000 року згідно з постановою дирекції і профкому № 583а\160 від 15.06.2000 р., у зв'язку з чим судом першої інстанції обгрунтовано застосовані до сум відшкодування шкоди коефіцієнти 2, 5 з 01.12.1995 року та 1.27 з 01.07.2000 року, а також не застосовано коефіцієнт 1, 97 з 01.01.1998 року.
Також колегія суддів приходить до висновку, що судом правильно, у відповідності із роз'ясненнями, викладеними у п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 2 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», застосовано строк позовної давності у три роки, оскільки вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягає задоволенню за час, що не перевищує трьох років, що спростовує доводи Фонду соціального страхування про невірне застосування судом строку позовної давності. В іншій частині рішення суду не оскаржено.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненнями сторін, рішення суду
винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає відхиленню
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - відхилити.
Рішення Дчержипсіжого районного суду м. Кривого Рогу під 24 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.