Справа № 2-1398/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 року                              

Залізничний районний суд м. Львова

в складі: головуючого -               Іванюк І.Д.

                при секретарі с/з -      Кукундіній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці», третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та уточненнями до нього (а.с. 58) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 16021,91 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 31.08.2009 р. наказом № 184-к він був звільнений з роботи з посади викладача-методиста відділу навчання  державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» за п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв’язку із прогулом без поважних причин, однак вважає таке звільнення незаконним, оскільки був відсутній на роботі з поважних причин, а саме був на прийомі у лікаря невропатолога та сімейного лікаря з діагнозом гіпертонічний криз, а з наступного дня та по 28.08.2009р. знаходився на лікарняному з діагнозом ішемічний інсульт. Просив поновити його на роботі на займаній посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 16021,91 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали з аналогічних підстав, додатково пояснили, що 31.08.2009р. ОСОБА_2 звільнили з роботи згідно п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин, вчинений 30.04.2009р. Між тим, причини його відсутності на роботі 30.04.2009р. були поважними, а  саме в ніч з 29.04.2009р. на 30.04.2009р. у нього погіршився стан здоров’я і у зв’язку з цим зранку 30.04.2009р. він звернувся до лікаря невропатолога поліклінічного відділення №2 1-шої міської клінічної лікарні імені Князя Лева, який у подальшому скерував його на прийом до сімейного лікаря цього ж медичного закладу. Через черги у приміщенні поліклініки на прийом до лікаря невропатолога він потрапив близько 14.00 -14.30 год., а до сімейного лікаря близько 17.15 - 17.40 год. Після обстеження лікарі запропонували йому госпіталізацію, між тим він відмовився від такої, оскільки вважав, що після призначеного лікування його стан покращиться. Між тим, вже 01.05.2009р. його стан погіршився і йому виписали лікарняний листок, а 04.05.2009р. його забрала швидка допомога та з діагнозом ішемічний інсульт він перебував на лікуванні до 28.08.2009р. 14.07.2009р. з метою обґрунтування своєї відсутності на роботі 30.04.2009р. ОСОБА_2 повідомив адміністрацію підприємства про свій стан та подав на підтвердження довідку, видану сімейним лікарем від 30.04.2009р., подати довідку лікаря невропатолога він не зміг, оскільки факт відвідування такого був зафіксований лише записом у амбулаторній картці. 31.08.2009р., вийшовши на роботу з лікарняного, адміністрація державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» повідомила його про звільнення з роботи за допущений 30.04.2009р. прогул без поважних причин, ознайомила із наказом, видала трудову книжку та виплатила розрахункові кошти.

Представники відповідача – ОСОБА_6 згідно довіреності № 82 від 10.02.2010р. та ОСОБА_7 згідно довіреності № 62 від 03.02.2010р. у судовому засіданні проти позову заперечили, пояснили суду, що 30.04.2009 р. позивач ОСОБА_2 був відсутній на роботі, що було зафіксовано актом від 30.04.2009 р. Про причини відсутності на робочому місці ОСОБА_2 не повідомив ні адміністрацію підприємства, ані свого керівника. 05.05.2009р. ОСОБА_2 у телефонному режимі повідомив адміністрацію підприємства про перебування з 01.05.2009р. та по 04.05.2009р. на лікарняному, між тим жодних пояснень з приводу відсутності на роботі 30.04.2009р. не надав. 14.07.2009 р. ОСОБА_2, під час перебування на лікарняному, прибув на підприємство і надав довідку про відвідування 30.04.2009р. сімейного лікаря поліклінічного відділення №2 1-шої міської клінічної лікарні імені Князя Лева - ОСОБА_8 Інших пояснень з приводу своєї відсутності на роботі 30.04.2009р. він не надавав. ДП «ЗЕТЦ» звернулось з запитом до головного лікаря вказаної лікарні і 22.07.2009р. отримало відповідь, що 30.04.2009р. ОСОБА_2 звернувся до лікаря ОСОБА_8 за консультативною допомогою і перебував на прийомі в період з 17.00 год. до 17.15 год., тобто після завершення робочого дня на підприємстві (який триває з 08.30 год. до 17.15 год.), а дана довідка не вважається такою, що засвідчує тимчасову непрацездатність ОСОБА_2 Після виходу ОСОБА_2 з лікарняного 28.08.2009р. підприємство звернулось до профспілкового комітету і 31.08.2009р. протоколом засідання профспілкового комітету № 8 було ухвалено рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_9 з роботи у зв’язку із прогулом без поважних причин. Також, 31.08.2009р. відбулась нарада з метою повторного з’ясування причин відсутності ОСОБА_2 на роботі 30.04.2009р., між тим інших пояснень ОСОБА_2 не надав, а тому було винесено наказ №184-к від 31.08.2009р. про звільнення ОСОБА_2 з роботи за прогул без поважних причин згідно п. 4 ст.40 КЗпП України, ознайомлено з ним ОСОБА_2 та проведено повний розрахунок.

Третя особа ОСОБА_3 – начальник державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» (а.с.64) у судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності та заперечення, аналогічні запереченням представників відповідачів (а.с. 50-52, 95).

Заслухавши пояснення сторін/їх представників, показання свідка, дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку про необхідність задоволити позов з наступних мотивів та передбачених законом підстав.  

Зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим органом у випадку прогулу працівника без поважних причин (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня). Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», прогулом визнається відсутність працівника на роботі без поважних причин як протягом цілого робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 з 14.01.2002 р. згідно наказу № 5-к (а.с. 18) прийнятий на роботу на посаду технічного експерта у відділенні навчання державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» (надалі ДП «ЗЕТЦ»), а згідно наказу № 2-к від 05.01.2009р. (а.с.19) переведений на посаду викладача-методиста відділу навчання цього ж підприємства. Згідно правил внутрішнього трудового розпорядку ДП «ЗЕТЦ», затверджених від 04.10.2007р. (а.с. 36-37), на підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, тривалість робочого часу складає 40 годин на тиждень із початком роботи з 08.30 год. та завершенням о 17.15 год., а у п’ятницю о 16.00 год., обідня перерва з 12.30 год. до 13.00 год.

ОСОБА_2, будучи ознайомленим з правилами внутрішнього трудового розпорядку ДП «ЗЕТЦ» (а.с.38), на підприємство 30.04.2009р. не прибув, що стверджується службовою запискою начальника відділу навчання ДП «ЗЕТЦ» (а.с.21) та актом від 30.04.2009р. (а.с. 22). Між тим, причиною неявки ОСОБА_2 на роботу був незадовільний стан його здоров’я (а саме гіпертонічний криз), що стверджується, випискою із амбулаторної картки хворого про відвідування 30.04.2009р. лікаря невропатолога поліклінічного відділення №2 1-шої міської клінічної лікарні імені Князя Лева ОСОБА_10 (а.с. 11) із скаргами на головні болі, підвищеним артеріальним тиском та підозрою на діагноз гіпертонічний криз, довідкою сімейного лікаря поліклінічного відділення №2 1-шої міської клінічної лікарні імені Князя Лева ОСОБА_8 від 30.04.2009р. (а.с. 5)ипро присутність на прийомі у зв’язку із діагнозом гіпертонічний криз та поясненнями свідка ОСОБА_10, яка у судовому засіданні ствердила, що 30.04.2009р. виконання трудових обов’язків для ОСОБА_2 за станом здоров’я було утрудненим. У подальшому у період з 01.05.2009р. та до 28.08.2009р. ОСОБА_2 перебував на лікуванні з діагнозом ішемічний інсульт, що вбачається із лікарняних листків (а.с.23-27) та виписки з історії хвороби № 9563 (а.с.13).

Враховуючи наведене та виходячи із того, що основною умовою для звільнення працівника з роботи за одноразовий прогул є скоєння такого за відсутності для цього поважних причин, а оцінка поважності причин здійснюється на підставі будь-яких доказів, передбачених ст. 27 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відсутність ОСОБА_2 на робочому місці 30.04.2009р. у зв’язку із незадовільним станом здоров’я не може вважатись неповажною причиною, а тому його звільнення слід визнати незаконним та поновити на роботі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього  заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається  більше одного  року, не з вини працівника, орган, який  розглядає  трудовий спір, виносить рішення  про виплату  середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.  

Відповідно до розділу ІІ Постанови КМУ “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08 лютого 1995 року  № 100 із змінами, внесеними Постановою КМУ від 26 вересня 2001 року № 1266 обчислення середньомісячної заробітної плати проводиться виходячи із виплат за останні 2 календарні місяці роботи, які передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з  інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Згідно розділу ІІІ Постанови усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до п.8 Постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,  провадяться шляхом множення  середньоденного  (годинного)  заробітку на число робочих днів/годин, а у  випадках,  передбачених  чинним  законодавством, календарних днів,  які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна  (годинна)  заробітна  плата  визначається  діленням заробітної  плати  за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі  (календарні)  дні  на  число  відпрацьованих  робочих днів (годин),  а  у  випадках, передбачених чинним законодавством, - на число  календарних  днів за цей період.

Два останні повні робочі місяці перед звільненням ОСОБА_2 - це березень та квітень 2009 року. Згідно довідки ДП «ЗЕТЦ» від 07.05.2010р. та довідки ПФУ в Шевченківському районі м. Львова від 16.09.2009р. (а.с. 90) в березні 2009р. ОСОБА_2 відпрацював 21 робочих днів і його заробіток становив 4613,56 грн., в квітні 2009р. позивач відпрацював 20 робочих днів і його заробітна плата склала 1991,60 грн. Позивач погодився з цією довідкою.   

Таким чином, середньомісячний заробіток ОСОБА_2 складає: (1991,60 + 4613,56) : 2 = 3302 грн. 58 коп. Середньоденний заробіток відповідно складає: (1991,60 + 4613,56): (21 +20) = 161 грн. 10 коп.   

Кількість робочих днів, протягом яких позивач не працював з часу його звільнення 31.08.2009р. та по час винесення судом рішення 21.05.2010р. становить 182 робочих дні. 182 дні х 161,10 грн. = 29320,20 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу. Оскільки позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 16021,91 грн., суд, розглядаючи справу у межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про необхідність позов задоволити у цій частині повністю.

Враховуючи наведене згідно вимог ч. 3 ст. 81 ЦПК України з відповідача слід стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. та судовий збір у розмірі 160,21 грн.

  Керуючись ст.ст. 10, 14, 60,174, 212-215 ЦПК України, п. 4 ст. 40, 232-233, 235 КЗпП України, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати звільнення ОСОБА_2 з посади викладача-методиста відділу навчання державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» на підставі п.4 ст.40 КЗпП України - незаконним.  

Поновити ОСОБА_2 на посаді викладача-методиста відділу навчання державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці».

Стягнути з державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 16021 (шістнадцять тисяч двадцять одна) грн. 91 коп. та провести з цієї суми стягнення податків та обов»язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати.

Стягнути з державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» на користь держави судовий збір в розмірі 160,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

Рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя /підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя:                                                                                                                                                                 І.Д.Іванюк

Справа № 2-1398/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 року                              

Залізничний районний суд м. Львова

в складі: головуючого -               Іванюк І.Д.

                при секретарі с/з -       Кукундіній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці», третя особа: ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Суд відповідно до ст. 218 ЦПК України оголошує вступну та резолютивну частину рішення у зв’язку з довготривалістю і складністю виготовлення його мотивувальної частини.

Керуючись ст.ст. 10, 14, 60,174, 212-215 ЦПК України, п. 4 ст. 40, 232-233, 235 КЗпП України, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати звільнення ОСОБА_2 з посади викладача-методиста відділу навчання державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» на підставі п.4 ст.40 КЗпП України - незаконним.  

Поновити ОСОБА_2 на посаді викладача-методиста відділу навчання державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці».

Стягнути з державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 16021 (шістнадцять тисяч двадцять одна) грн. 91 коп. та провести з цієї суми стягнення податків та обов»язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати.

Стягнути з державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці» на користь держави судовий збір в розмірі 160,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

Рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.  

 Рішення в повному обсязі буде виготовлене 25.05.2010р.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                                                                                                 І.Д.Іванюк