Справа №22-ц-1087/ 2007 р.       Головуючий у 1 -й інстанції - Рунов Г.Ю.

Категорія-     14                                       Суддя-доповідач - Рибалка В.Г.

УХВАЛА

 іменем    України

14 серпня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Рибалки В.Г.

суддів                  -  Хвостика С. Г.,  Гагіна М. В.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну

справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 27 червня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання договору довічного утримання,

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 27 червня 2007 року,  яким позов ОСОБА_1 задоволено -розірвано договір довічного утримання (догляду),  укладений 11 липня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.,  визнано за ОСОБА_1 право власності на 37/100 часток АДРЕСА_1,  Стягнуто зОСОБА_2на користь ОСОБА_1 416 грн. понесених судових витрат і на користь держави 241 грн. 74 коп. судого збору та 22 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні її позовних вимог.

При цьому він посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права,  невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема,  зазначає,  що він був згоден на розірвання договору лише якщо позивачка відшкодує йому витрати на оформлення права власності на частину домоволодіння,  та що він виконував умови договору.

Як встановлено судом першої інстанції,  11 липня 2006 року ОСОБА_1уклала з ОСОБА_2. договір довічного утримання (догляду),  згідно з умовами якого вона передала у власність ОСОБА_2 належні їй на праві власності 37/100 часток АДРЕСА_1 вартістю 25024 грн.,  а ОСОБА_2 відповідно зобов'язався довічно її утримувати,  забезпечувати продуктами харчування,  одягом,  медичними препаратами,  необхідною допомогою на суму 330 грн. щомісячно і зберігати в її безплатному користуванні з правом довічного безкоштовного проживання 37/100 частин зазначеного домоволодіння.

ОСОБА_2 вказані обов'язки виконував неналежним чином,  надавав це забезпечення не в повному обсязі,  не оплачував комунальні послуги,  а з грудня 2006 року взагалі припинив надавати допомогу.

Колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає,  оскільки суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта про те,  що він виконував належним чином умови договору довічного утримання,  є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 8,  9,  12),  ОСОБА_1 самостійно оплачувала надані послуги з водовідведення,  газопостачання та електроенергію. Крім того,  відповідачем не надано доказів на підтвердження того,  що він    забезпечував позивачку продуктами

харчування,  одягом,  медичними препаратами,  необхідною  допомогою  на  суму  330  грн. щомісячно.

Посилання апелянта на те,  що він згоден на розірвання договору лише за умови відшкодування позивачкою витрат,  понесених ним на оформлення права власності на 37/100 часток АДРЕСА_1,  не є підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1  ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірвано за рішенням суду на вимогу відчужувана у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків. При цьому згідно з ч.1  ст. 756 ЦК України відчужувач набуває право на майно,  яке було ним передане,  і має право вимагати його повернення. Відшкодування витрат набувача на оформлення права власності на передане майно даною нормою не передбачено.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору довічного утримання,  укладеного між сторонами по справі,  у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2. своїх обов'язків за цим договором.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Рішення суду відповідає вимогам  ст.  ст. 744-751,  754-756 УК України.

У зв'язку з цим апеляційну скаргу необхідно відхилити,  а рішення суду - залишити без зміни.

Керуючись  ст.   ст. 3ОЗ,  307 ч.1 п.1,  308, 313,  315 ЦПК України,  колегія судців

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 27 червня 2007 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.