Справа №  2-2247/2010 р.

     РІШЕННЯ

                              ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 червня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

        головуючого-судді Васильків О.В.

        при секретарі – Дикун В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Імексбанк» про розірвання договору депозиту, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд,  -

                                                              встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Імексбанк», та уточнивши вимоги, просить визнати винним ПАТ «Імексбанк»  в односторонньому порушенні договору №НОМЕР_1, розірвати зазначений договір та стягнути з відповідача вклад та проценти за депозитним договором, з неустойкою, збитками, зобов*язати відповідача відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану невидачею грошових коштів в розмірі 62945,42 гривень. При цьому позивач посилається на те, що уклав з ПАТ «Імексбанк» договір банківського вкладу  №НОМЕР_1, згідно якого поклав на депозит  5000,00 гривень строком на 6 місяців з оплатою відповідачем 23,5% річних, однак відповідач порушив умови договору, в зв*язку з чим позивач змушений звернутись до суду.    

В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача по справі ПАТ «Імексбанк» - Бойченко С.М. в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просить в задоволенні позову відмовити, згодом в судовому засіданні 30.06.2010 року представник відповідача Чебанюк М.В. позовні вимоги визнала частково, не заперечувала проти стягнення на користь позивача 5589,10 гривень, посилаючись на те, що саме цю суму ПАТ «Імексбанк» повинне повернути позивачу за договором вкладу.

Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем було внесено на рахунок відповідача 5000 гривень строком з 18.02.2009 року по 21.08.2009 року, що підтверджується договором №НОМЕР_1 банківського вкладу від 18 лютого 2009 року, згідно якого процентна ставка за вкладом встановлюється 23,50% річних.

Відповідно до умов цього Договору за невиконання або несвоєчасне виконання зобов*язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Як вбачається з листа відповідача на ім*я ОСОБА_1 №185 від 21 серпня 2009 року, по закінченню строку договору відповідачем було запропоновано позивачу отримати свої кошти, а саме суму вкладу та нараховані проценти, шляхом їх перерахування на картковий рахунок, що є вимушеною мірою, але не суперечить нормам чинного законодавства, зокрема приписам ст. 1060 ЦК України.

Однак, позивач відмовився від такої пропозиції та звернувся до суду.

Таким чином, на теперішній час сума внесених позивачем у ПАТ «Імексбанк» грошових коштів за договором складає: 5000,00 гривень – сума вкладу, 589,10 гривень – нараховані проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином.

Доводи позивача про стягнення з відповідача неустойки та збитків не підлягають задоволенню, так як судом не вбачається, що відповідач прострочив виконання зобов*язання, позивачем не надано доказів того, тому зазначені вимоги є необґрунтованими.

      Згідно ст.23 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі. Таким чином, доводи позивача з цього приводу суд вважає незаконними, нічим не підтвердженими та необґрунтованими, тому вони не підлягають задоволенню. Окрім того, дії банку не є протиправними та винними, оскільки банк користувався грошовими коштами на законній підставі, та позивач мав змогу користуватися власними коштами, перерахованими для нього на картковий рахунок.

     Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.    

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.  

Керуючись ст. ст.  10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України ,  ст.ст. 23, 614, 625, 1066 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 5589,10 грн., в іншій частині вимог – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» на користь держави держмито в розмірі 51 грн.

      Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя:                 О.Васильків