Справа №  2-3385/2010 р.

                           З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я                

                            І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23  червня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

        головуючого-судді Васильків О.В.

        при секретарі – Дикун В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд,  -

                                                          встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, та уточнивши вимоги, просить стягнути з відповідача на свою користь суму боргу  у розмірі 286400 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн. та судові витрати. При цьому позивач посилається на те, що в 2002 році вона позичила відповідачу 29500 доларів США, в 2009 році вона знов позичила відповідачу 38400 гривень та 1500 доларів США. Позичені кошти відповідач повинен був повернути, відповідно до розписок, за першою вимогою позивача. Однак, досі на неодноразові вимоги позивача, ОСОБА_2 не повернув борг, у зв’язку з чим, позивачка змушена звернутись до суду. Крім того, позивач зазначила, що своїми протиправними діями відповідач завдав їй моральної шкоди, оскільки вона тривалий час ніде не працює, живе на свої заощадження, та сподівалася на те, що відповідач порядна людина.

     В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з’явився, належним чином повідомлявся у відповідності зі ст. 74 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд проводить розгляд справи на підставі наявних в ній доказів, постановляє заочне рішення, проти чого представник позивача не заперечувала.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 20 листопада 2002 року позивач ОСОБА_1 позичила відповідачу ОСОБА_2 29500 доларів США на розвиток бізнесу, а відповідач зобов’язався за вимогою повернути борг позивачці, що підтверджується відповідною розпискою, складеною відповідачем / а.с. 7/.

1 липня 2009 року позивач ОСОБА_1 знов позичила відповідачу ОСОБА_2 гроші в сумі 38400 гривень, а відповідач зобов’язався за вимогою повернути борг позивачці, що підтверджується відповідною розпискою, складеною відповідачем / а.с. 8/.

22 серпня 2009 року позивач ОСОБА_1 знов позичила відповідачу ОСОБА_2 гроші в сумі 1500 доларів США, а відповідач зобов’язався за вимогою повернути борг позивачці, що підтверджується відповідною розпискою, складеною відповідачем / а.с. 9/.  

Згідно з курсом НБУ на теперішній час відповідач повинен повернути позивачу загальну суму боргу – 286400 гривень, з яких: 38400 гривень позичені відповідачем 01.07.2009 року та 31000 доларів США, що еквівалентно 248000 гривень, позичені відповідачем 20.11.2002 року та 22.08.2009 року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів. Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві кошти в строк і в порядку, які встановлені договором.

Згідно ст.23 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі. Таким чином, доводи позивача з цього приводу суд вважає незаконними, нічим не підтвердженими та необґрунтованими, тому вони не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  частковому задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.  

Керуючись ст. ст.  10, 60, 79, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України ,  ст.ст. 23, 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України,  суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 286400,00 (двісті вісімдесят шість тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: держмито в сумі 1850 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

В іншій частині вимог, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

           Суддя:                     О.Васильків

                                        Справа №  2-3385/2010 р.

                           З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я                

                            І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

/вступна та резолютивна частини/

23  червня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

        головуючого-судді Васильків О.В.

        при секретарі – Дикун В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд,  -

                                                            встановив:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов’язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст.  10, 60, 79, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України ,  ст.ст. 23, 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України,  суд, -

                            вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 286400,00 (двісті вісімдесят шість тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: держмито в сумі 1850 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

В іншій частині вимог, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

           Суддя:                     О.Васильків