Справа № 33ц-391/07 Головуючий у І інстанції - Олійник Т. М.
Категорія: 10 Доповідач - Стрільчук В.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007 року колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області в складі: Лончука В.Г., Стрільчука В.А., Русинчука М. М. ,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням за касаційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Шумського районного суду від 26 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 грудня 2005 року,
встановила:
ОСОБА_1звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням, посилаючись на те, що сторони проживають в різних квартирах двоквартирного будинку по АДРЕСА_1, які приватизовані у 1992 році. Під будинком знаходиться підвал, перегороджений мурованою стіною, але вхід в підвал один. Відповідачка перешкоджає у користуванні належною їй частиною підвалу.
Рішенням Шумського районного суду від 26 жовтня 2005 року позов задоволено. Постановлено зобов'язати ОСОБА_2. звільнити Уг частину підвального приміщення загальною площею 19, 9 кв. м. , що знаходиться під житловим одноповерховим будинком в АДРЕСА_1та належить на праві приватної власності ОСОБА_1, і надати ОСОБА_1право вільного входу туди, чим усунути перешкоди в користуванні нею Уг частиною вказаного підвального приміщення
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 22 грудня 2005 року рішення місцевого суду залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Шумського районного суду від 26 жовтня 2005 року і ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 грудня 2005 року та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в позові ОСОБА_1, покликаючись на неповне і необ'єктивне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
В запереченні на касаційну скаргу позивач ОСОБА_1просить її відхилити як безпідставну і залишити в силі рішення Шумського районного суду від 26 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 грудня 2005 року, зазначаючи про відсутність підстав для їх скасування.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судового рішення відсутні, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що сторони по справі є співвласниками будинкуАДРЕСА_1.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що позивач ОСОБА_1успадкувала від ОСОБА_1 та оформила своє право на спадкове майно, в яке входить і Уг частина спірного підвального приміщення. Рішення селищної ради від 27 травня 1992 року, на підставі якого був укладений договір купівлі - продажу ОСОБА_1 квартири від 19 серпня 1992, в тому числі Уг частині підвального
приміщення, не скасоване. Отже позивачці правомірно належить 1/2 частина цього приміщення.
Апеляційний суд підставно погодився з висновками місцевого суду і залишив його рішення без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновок судів.
Керуючись ст. ст. 332, 366 ЦПК України, колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку апеляційного суду Волинської області
ухвалила:
Касаційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити. Рішення Шумського районного суду від 26 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 22 грудня 2005 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає.