№ 11-459/07 Головуючий в 1 інстанції Ющук О.С.
ч.2 ст. 204 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Опейда В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 14 серпня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Опейди В.О.
суддів Матвієнко Н.В., Польового М. І.
з участю прокурора Редька П.П.
засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 06 червня 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, не працююча, з середньою освітою, не одружений, судима:
· Луцьким міськрайонним судом 22.04.2004 р. за ч.1 ст. 204 КК України до одного року позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку на один рік;
· Луцьким міськрайонним судом 06.09.2004 р. за ч.2 ст. 204, 69 КК України до одного року позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання згідно вироку від 22.04.2004 р. з визначенням до відбування одного року одного місяця з конфіскацією незаконно виготовленої продукції. Звільнилась 06.10.2005 р. по відбуттю строку покарання, засуджена, -
за ч.2 ст. 204 КК України на 3 (три ) роки позбавлення волі;
На підставі ст. 75 КК України засуджену звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку терміном 3 (три) роки та на неї покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: без дозволу органів кримінально-виконавчої системи не виїжджати на постійне місце проживання за межі України та повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено - підписку про невиїзд.
Речові докази: 6 пластикових пляшок ємністю 2 л, 2 пляшки ємністю0, 5 л та одну скляну пляшку ємністю 0, 5 л з водно-спиртовою сумішшю вирішено знищити.
Стягнуто з засудженої судові витрати за проведення експертних досліджень в сумі 564 грн. 92 копійки.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона діючи з корисливих мотивів та керуючись метою збуту незаконно виготовлених напоїв, повторно, придбала у невстановленої особи розчин спирту, який зберігаючи при собі перевезла у свою квартиру, що по АДРЕСА_1, де незаконно зберігала придбані водно-спиртові суміші з метою подальшого їх збуту.
Так, вона 22 грудня 2006 p., близько 11 год. 30 хвилин по АДРЕСА_1, незаконно збула ОСОБА_2 одну пляшку місткістю 0, 5 л. з незаконно виготовленою водно-спиртовою сумішшю в кількості 481 мл., що згідно висновку експерта не відповідає вимогам Держстандартів України, та отримала від нього винагороду у сумі 4 гривні.
Вона ж 23 грудня 2006 p., близько 12 год. 45 хвилин по АДРЕСА_1, незаконно збула ОСОБА_3. одну пляшку місткістю 0, 5 л. з незаконно виготовленою водно-спиртовою сумішшю в кількості 495 мл., що згідно висновку експерта не відповідає вимогам Держстандартів України, та отримала від нього винагороду у сумі 4 гривні.
Вона ж 26 грудня 2006 p., близько 20 год. по АДРЕСА_1, незаконно збула ОСОБА_3. одну пляшку місткістю 0, 5 л. з незаконно виготовленою водно-спиртовою сумішшю в кількості 517 мл., що згідно висновку експерта не відповідає вимогам Держстандартів України, та отримала від нього винагороду у сумі 4 гривні.
18 січня 2007 р. працівниками міліції під час обшуку в квартирі ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено шість пластикових пляшок місткістю 2, 0 л. з вмістом рідини прозорого кольору, яка згідно висновку експерта №183/356 від 17.02.2007 р. являє собою водно-спиртову суміш, що за органолептичними характеристиками та основними фізико-хімічними показниками не відповідають вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».
В поданій на вирок апеляції помічник прокурора м. Луцька, що приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та постановити свій вирок. Вважає, що судом першої інстанції при постановленні вироку не в повній мірі враховано особу винної, яка неодноразово засуджувалась за скоєння аналогічних злочинів, а тому обрано м'яке покарання засудженій.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка заперечила апеляцію прокурора і просила вирок залишити без змін, а апеляцію без задоволення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставинах в апеляції не оспорюється і відповідає фактичним обставинам справи.
Як і в суді першої інстанції ОСОБА_1 при розгляді апеляції вину у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією ж метою, збуту та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, вчинених особою, яка раніше була засуджена за цією статтею визнала.
Дії засудженої кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 204 КК України як незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією ж метою, збут та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, вчинених особою, яка раніше була засуджена за цією статтею.
У відповідності до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому воно має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження скоєння нового злочину.
При призначенні покарання суд першої інстанції врахував вимоги вищевказаного закону. Обране покарання відповідає ступеню тяжкості злочину та особи засудженої.
Судом враховано, що ОСОБА_1 раніше засуджувалась за скоєння аналогічних злочинів. Разом з тим остаточне покарання призначене з врахуванням того, що кількість рідини яка є предметом злочину вилученої у засудженої є невеликою, сама ж засуджена по місцю проживання характеризується задовільно, до порушення кримінальної справи працювала. Посилання в апеляції на вчинення засудженою раніше злочинів не є беззаперечною підставою для визнання покарання м'яким.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України є необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання її з встановленням максимального іспитового терміну.
На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції помічника прокурора м. Луцька залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 06 червня 2007 року відносно ОСОБА_1 - без змін.