Справа № 1-310/10

номер стат. звіту – 19, 20

код суду – 0707

В И Р О К

і м е н е м   У к р а ї н и

02 липня 2010  року                                                                    м. Мукачево    

        Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Курах Л.В., при секретарі Золтан В.М., з участю прокурора Кунак Н.О., підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мукачево Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою,   непрацюючого,   не неодруженого, раніше судимого 17.11.2005 року Мукачівським міськрайонним судом за ст.185 ч.1 КК України з мірою покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.; Мукачівським міськрайонним судом від 12.02.2009 року  за ст.185 ч.1 КК України з мірою покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.,

    за ст.ст.185 ч.2, 186 ч. 2 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Ужгород Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, непрацюючого, не одруженого, не судимого,

    за ст.ст.185 ч.2, 186 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И  В :

10 лютого 2010 року близько 02 годині 00 хвилин в м.Мукачево по вулиці І Франка 150, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно з корисливих спонукань, за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, попередньо розподіливши між собою участь кожного у вчиненні злочину, ОСОБА_2 пішов на кут будинку №150 та спостерігав за тим щоб злочинні дії ОСОБА_1 не були помічені сторонніми особами, а останній в цей час підійшов до автомобіля марки „Фольксваген гольф II”, державний номер НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_3 та шляхом розбиття скла на передній лівій дверці автомобіля, проник в серединну салону, звідки таємно викрав дві акустичні колонки марки „Соні XS –A1727” вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи за №485 від 17.03.2010 року становить 184 гривні; автомобільний зарядний пристрій до мобільного телефону марки „Нокіа” вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи за №485 від 17.03.2010 року становить 12 гривень; пульт дистанційного керування до FM – модулятора вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи за №485 від 17.03.2010 року становить 60 гривень; два передні резинові коврики до автомобіля вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи становить 15 гривень; акумуляторну батарею, марки „Плазма” вартість якої згідно висновку авто товарознавчої експертизи за №53 від 02.03.2010 року становить 493 гривні 77 копійок, а всього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таємно викрали майна у ОСОБА_3 на загальну суму 764 гривні, 77 копійок, чим самим завдали шкоди на вищезазначену суму.

Окрім цього, 10.02.2010 року приблизно о 03 годині 30 хвилин в м.Мукачево по вулиці І.Франка, 150 ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи на меті таємне викрадення чужого майна та попередньо розподіливши між собою участь кожного у вчиненні злочину ОСОБА_2 пішов на кут будинку №150 та спостерігав за тим щоб злочинні дії ОСОБА_1 не були помічені сторонніми особами, а останній в цей час підійшов до автомобіля марки „Фольксваген гольф IV”, державний номер НОМЕР_2, який належить потерпілому ОСОБА_5 та шляхом розбиття скла на передній правій дверці автомобіля проник в середину салону звідки намагався таємно викрасти автомагнітолу марки „Піонер” DEH – P65 ВТ вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи за №485 від 17.03.2010 року становить 900 гривень. Однак під час крадіжки автомагнітоли на вищезазначеному автомобілі спрацювала охоронна сигналізація, почувши яку на балкон квартири вибіг потерпілий ОСОБА_5, який побачив поруч із автомобілем ОСОБА_1 та вимагав припинити злочинні дії останнього та повернути викрадене. Про те ОСОБА_1 не зважаючи на те, що був виявлений під час крадіжки усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою заволодіння автомагнітолою відкрито її викрав та разом із ОСОБА_2 з місця скоєння злочину втекли, чим самим завдали матерільної шкоди в розмірі 900 гривень.

Підсудній ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, показав суду, що 09 лютого 2010 року близько 19 години 00 хвилин він пішов до свого знайомого ОСОБА_2, який проживає за адресою АДРЕСА_2. Прибувши до нього додому вони разом деякий час розмовляли та пили чай й вирішили піти в нічній клуб „Сафарі”, який розташований по вулиці Пряшівська в м.Мукачево. Йдучи по дорозі вони зайшли в магазин „Дружба” щоб придбати цигарки, після чого вони далі йшли до клубу. Близько 01 години 00 хвилин вже 10.02.2010 року на перехресті вул.І.Франка та Пряшівська запропонував ОСОБА_2 піти та обікрасти які небудь автомобілі, які знаходилися на узбіччі вулиці, а викрадені речі продати. На його пропозицію ОСОБА_2 погодився і вони пішли по вулиці І.Франка в напрямку військового полігону де побачили автомобіль марки „Фольксваген гольф II”, державний номер НОМЕР_1. Впевнившись, що поблизу будинку сторонніх осіб немає ОСОБА_2  стояв на куті будинку із дальньої сторони та дивився щоб їх ніхто не помітив, а він в цей час підійшов до даного автомобіля і знайшовши поблизу великий камінець розбив переднє ліве скло на дверцятах автомобіля, автосигналізація  не спрацювала. Відчинивши дверцята автомобіля він оглянув салон після чого викрав два передні автомобільні коврики, пульт від ФМ модулятора та автомобільний зарядний пристрій до мобільного телефону. Після цього він оглянув передні дверцята автомобіля і виявив у них колонки, які також викрав. Зрозумівши, що за викрадені ним речі багато грошей не дадуть то він вирішив викрасти ще і акумуляторну батарею з автомобіля. Відчинивши кришку капоту автомобіля він побачив акумуляторну батарею від якої від’єднав провода і яку зняв. Склавши вищевказані речі на землю він покликав ОСОБА_2  і попросив його допомогти нести. Розподіливши порівну майно, а саме взяв всі речі які викрав з салону автомобіля, а ОСОБА_2 взяв акумуляторну батарею. Дані речі вони вирішили сховати в кюветі дороги неподалік від ПТУ №8  для того щоб їх ніхто не побачив з ними. І повернулись до іншого автомобіля марки  Фольксваген гольф чорного кольору для того щоб викрасти авто магнітолу, даний автомобіль вони побачили при огляді місцевості будинку. Десь близько 03 години 00 хвилин 10.02.2010 року він знову запропонував ОСОБА_2 постояти на варті, для того щоб він. в цей час викрав автомагнітолу. На дану пропозицію ОСОБА_2 погодився і стояв неподалік під’їзду будинку №150, а він в цей час знову знайшов камінець за допомогою якого розбив праве переднє скло автомобіля. В той час на даному автомобілі спрацювала сигналізація  у вигляді одного сигналу. Це його з ОСОБА_2 насторожило і вони вирішили відійти в сторону для того щоб подивитись чи вийде власник автомобіля. Оскільки на протязі 30 хвилин до автомобіля ніхто не виходив вони знову вирішили підійти до автомобіля для того щоб продовжити розпочате. Так о 03 годині 30 хвилин 10.02.2010 року ОСОБА_2 знову став поблизу під’їзду, а він розчистив скло руками та не відчиняючи дверцят проліз в середину автомобіля і почав виймати автомагнітолу. Перебуваючи в середині автомобіля досить сильно потрусив автомагнітолою щоб її вийняти знову спрацювала сигналізація у вигляді сирени. Від’єднавши автомагнітолу від проводів він почав вилазити із салону автомобіля і почув що із під’їзду будинку вибігає раніше невідома їм особа і як він зрозумів власник автомобіля, який кричав їм вслід щоб вони зупинилися. Він тримаючи автомагнітолу яку викрав в руках разом із ОСОБА_2 почали бігти по вулиці І.Франка. Власник автомобіля декілька метрів за ними пробіг та кричав щоб вони зупинились, але вони не реагували і продовжували втікати. Впевнившись в тому що власник їх не наздоганяє вони повернулись до того місця де сховали раніше викрадені речі щоб їх забрати та віднести додому. 12.02.2010 року до нього додому прийшли працівники міліції і спитали чи не причетний він до скоєння вищевказаних крадіжок він вирішив чистосердечно у всьому зізнатись. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Підсудній ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, дав суду покази аналогічні показам ОСОБА_1 У вчиненому розкраюється, просить суворо не карати.

Судом постановлено здійснити обмеження обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та роз'яснено підсудним та іншим учасникам судового розгляду правові наслідки такого розгляду, і встановлено наступний порядок дослідження доказів у порядку ст. 299 КПК України: допитати підсудних та дослідити докази, що містяться в матеріалах справи, оскільки ніхто з учасників судового розгляду не оспорив фактичні обставини справи.

Крім визнання підсудними своєї вини, їх вина у вчиненні злочині підтверджується такими доказами:      

-   Заявою ОСОБА_3 про злочин від 12.02.2010 року                                                 (а.с. 8);

-   Заявою ОСОБА_5 про злочин  від 11.02.2010 року                                               (а.с.36)

-   Явками з повинною ОСОБА_1 від 12.02.2010 року та ОСОБА_2

      від 12.02.2010 року                                                                                                        (а.с.13, 40, 20);

-   Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 23.02.2010

року з ОСОБА_2, в ході якого останній пояснив, як саме ними

було вчинено злочин                                                                                                      (а.с. 104-109);

-   Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.03.2010

року з ОСОБА_5, в ході якого останній пояснив, як саме ними

було вчинено злочин                                                                                                      (а.с. 110-115);

-   Протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від

      29.02.2010 року                                                                                                               (а.с.116-118);

-   Протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від

      09.03.2010 року                                                                                                               (а.с.119-121);

-   Висновком авто-товарознавчої експертизи №53 від 02.03.2010 року,

згідно якого вартість акумуляторної батареї марки «Plazma», станом

цін на 10.02.2010 року становить 493,77 гривень                                                       (а.с.128-130);

-   Висновком судово-товарознавчої експертизи №4 85 від 17.03.2010 року

згідно якого залишкова вартість об’єктів станом цін на лютий 2010 року

становить: автомагнітоли «Pioneer DЕН-Р65ВТ» - 900, 00 гривень,

автомобільних колонок «SONY А1727» - 184,00 гривень, автомобільного

зарядного пристрою для мобільного телефону – 12 гривень, пульту

дистанційного керування до FM-модулятора – 60,00 гривень,

2 килимків до салону автомобіля – 15,00 гривень                                                      (а.с.139-149);

-   Протоколом виїмки у ОСОБА_2                                                                         (а.с.158).

Оцінюючи зібрані докази в сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми по справі, кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ст.185 ч.2 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена за попередньою змовою групою осіб та за ст. 186 ч.2 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, дії ОСОБА_2 за ст.185 ч.2 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена за попередньою змовою групою осіб та за ст. 186 ч.2 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, обставини, що пом’якшують покарання, а саме, що останній з’явився із зізнанням, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, обставини, що обтяжують покарання - рецидив злочину, дані про його особу, який судимий вироком Мукачівського міськрайонного суду від 17.11.2005 року засуджений за 185 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, вироком Мукачівського міськрайонного суду від 12.02.2009 року засуджений за 185 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, по місцю проживання характеризуються посередньо.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, обставини, що пом’якшують покарання, а саме, що останній з’явився із зізнанням, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставини, що обтяжують покарання, по місцю проживання характеризуються посередньо.

Враховуюче вищевикладене, не дивлячись на тяжкість вчиненого злочину, за який підсуднім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі, суд приходить до висновку про можливість їх виправлення без відбування покарання та прийняття рішення про звільнення їх від відбування покарання з випробуванням.

Речовиі докази – акумуляторну батарею марки «Plazma», 2 килимки до салону автомобіля, пульт дистанційного керування до FM-модулятора, автомобільний зарядний пристрій для мобільного телефону марки «Нокіа», автомобільні колонки «SONY А1727», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3, відповідно до ст. 81 КПК України слід  залишити в його користуванні, автомагнітолу «Pioneer DЕН-Р65ВТ», передану на зберігання потерпілому ОСОБА_5, відповідно до ст. 81 КПК України слід  залишити в його користуванні, мобільний телефон марки «Nokia 2108», ІМЕІ:НОМЕР_3, який приєднаний до матеріалів кримінальної справи, відповідно до ст. 81 КПК України повернути власнику ОСОБА_2

Судові витрати по справі – вартість автотоварознавчої експертизи у розмірі 91,27 гривень та судової товарознавчої експертизи у розмірі 1338,64 гривень, відповідно до ст. 93 КПК України слід покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частинах.

Цивільний позов по справі не заявлено.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З   А   С   У   Д   И   В :

ОСОБА_1 - за ст.185 ч.2 КК на 2 (два) роки позбавлення волі, за ст.186  ч.2 КК України на  4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого основного покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді –  4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину.

Відповідно ст.76 ч.1 п.2, 3, 4 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу  кримінально – виконавчої інспекції, повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або  навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально – виконавчу інспекцію.

ОСОБА_2 - за ст.185 ч.2 КК на 2 (два) роки позбавлення волі, за ст.186  ч.2 КК України на  4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого основного покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді –  4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік і 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину.

Відповідно ст.76 ч.1 п.2, 3 КК України зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу  кримінально – виконавчої інспекції, повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або  навчання.

Речові докази по справі – акумуляторну батарею марки «Plazma», 2 килимки до салону автомобіля, пульт дистанційного керування до FM-модулятора, автомобільний зарядний пристрій для мобільного телефону марки «Нокіа», автомобільні колонки «SONY А1727» - залишити власнику ОСОБА_3, автомагнітолу «Pioneer DЕН-Р65ВТ» - залишити власнику ОСОБА_5, мобільний телефон марки «Nokia 2108», ІМЕІ:НОМЕР_3- повернути власнику ОСОБА_2.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області на р/р 31256272210434 Банк – УДК в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, МФО 812016, КЕКД 25010100 вартість проведеної експертизи у розмірі 1338,64 гривень (одна тисяча триста тридцять вісім гривень 64 копійки) та вартість автотоварознавчої експертизи у розмірі 91,27 гривень (дев’яносто одної гривні 27 копійок).

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 заставу залишити без змін до вступу вироку в законну силу. Після набрання вироком законної сили заставу автомобіль марки «Хюндай Акцент», 2008 року випуску, д/н НОМЕР_4 повернути ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, мешканцю АДРЕСА_3.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзд -  залишити без змін до вступу вироку в законну силу.  

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області    через Мукачівський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення.

Головуюча                                                      підпис                                                 Л.В. Курах

З оригіналом вірно.

Оригінал вироку знаходиться в кримінальній справі № 1-336/10 в Мукачівському міськрайонному суді.

Суддя Мукачівського

Міськрайонного суду                                                                                                                    Л.В. Курах