УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого Томенчука Б.М. ,
суддів: Гриновецького Б.М. , Кривобокової Н.М. ,
з участю: прокурора Гуцуляка В.К.
захисника ОСОБА_1
розглянувши 20.08.2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Надвірнянського районного суду від 24 травня 2007 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та жителя с Зелена Надвірнянського району, українця, громадянина України, із середньою освітою, учня 12 класу Зеленської вечірньої ЗОШ, засуджено: - за ст. 121 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 45 діб арешту; - за ст. 296 ч.4 КК України на 30 діб арешту. Згідно ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 визначено 45 діб арешту.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_2 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, а початок строку відбування покарання ухвалено обчислювати з 24.05.2007р.
Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілого ОСОБА_3 4000грн. моральної шкоди, на користь Надвірнянської ЦРЛ - 734грн. 72 коп.3а лікування потерпілого; на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області - 82грн. 62коп.3а проведення експертизи.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вироку ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що 15.01.2007р. приблизно о 2 годині в с Зелена Надвірнянського району він, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, умисно з хуліганських спонукань, безпричинно наніс 2 удари ножем ОСОБА_3 спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння.
Справа №11-331/2007р. Головуючий у першій інстанції Вінтоняк М. Б.
Категорія ст. 121 ч.1, 296 ч.4 КК України Доповідач Томенчук Б.М.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого, вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає тяжкості скоєних злочинів. Просить вирок суду скасувати за м"якістю призначеного покарання, та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 більш суворе покарання.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про незаконність вироку та обґрунтованість апеляції, пояснення засудженого та його захисника - адвоката ОСОБА_1, які вважають доводи апелянта необгрунтованими, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції та скасування вироку з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненому відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на зібраних досудовим слідством та належно досліджених і правильно оцінених в судовому засіданні доказах, які в апеляції не оспорюються.
Кваліфікація неправомірних дій ОСОБА_2 за ст. ст. 121 ч.1 та 296 ч.4 КК України також відповідає встановленим судом обставинам.
Що ж стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки при вирішенні цього питання судом були враховані всі ті обставини, які як обтяжують, так і пом"якшують покарання , які були встановлені по справі, в тому числі і ті, на які посилається апелянт.
При призначенні покарання судом першої інстанції враховано характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, що злочини ОСОБА_2 вчиняв будучи неповнолітнім, думку потерпілого, який просив суворо не карати засудженого, важкі матеріально-побутові умови ОСОБА_2, тяжкі хвороби батьків, а також протиправну поведінку потерпілого, який значно старший засудженого та фізично сильніший.
За таких обставин, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_2у покарання у виді арешту.
Виходячи із вищенаведеного, а також те, що ОСОБА_2 фактично відбув призначене йому покарання і воно є достатнім для його виправлення та перевиховання, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія судів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Надвірнянського районного суду від 24 травня 2007 року щодо засудженого ОСОБА_2 - без змін.