РІШЕННЯ  

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-692/2010р.

 27 травня  2010 року                                                  Надвірнянський районний суд

                                                                                            Івано-Франківської області

в складі головуючої - судді    Безбородько В.А.                                 секретаря                                   Дмитрук С.І.          

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Надвірна справу за позовом ОСОБА_1  до  військової частини А - 1807   про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості за не отримане  речове майно, -

.

ВСТАНОВИВ:

       ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до  військової частини А - 1807   про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості за не отримане  речове майно.  

      В судовому засіданні  позивач позов підтримав, суду пояснив, що проходив військову службу у військовій частині А-1807 м. Івано-Франківськ -16 на посаді техніка вузла зв»язку із 17.01.2001 року до 27.03.2007 року та був звільнений з військової служби у запас за пунктом 85 «В» ( за станом здоров»я) наказом командира військової частини А-1807 № 65 від 27.03.2007 року і виключений зі списків особового складу військової частини А-1807 з 27.03.2007 року.

   При звільненні з військової служби із військової частині А-1807 йому повинні були видати речове майно станом на 26.03.2007 року на суму 4285,07 грн.

  В зв»язку з цим вважає бездіяльність відповідача протиправною і просить зобов»язати відповідача виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно до 11.03.200 року , а після 11.03.2000 року видати речове майно на суму 3176,75 грн.  

  Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що позивач пропустив строк звернення до суду,  йому слід відмовити у позові у зв»язку зпропуском строку звернення до суду. Не заперечує, що позивачу не виплачено грошову компенсацію за невикористане речове майно у розмірі 4285,07  грн.  

 Суд вислухавши пояснення  сторін, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.. 60 ЦПК України  і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог та з»ясувавши фактичні обставини справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

         Судом  встановлено, що ОСОБА_1  проходив військову службу у в/ч А-1807 м. Івано-Франківськ -16 на посаді техніка вузла зв»язку із 17.01.2001 року до 27.03.2007 року та був звільнений з військової служби у запас за пунктом 85 «В» ( за станом здоров»я) наказом командира військової частини А-1807 № 65 від 27.03.2007 року і виключений зі списків особового складу військової частини А-1807 з 27.03.2007 року.

   При звільненні з військової служби із військової частині А-1807 йому повинні були видати речове майно станом на 26.03.2007 року на суму 4285,07 грн., щ о підтверджено довідкою-розрахунком за № 99 від 23.04.2007 року.

        Відповідно до вимог ст..9 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», яка діяла станом до внесення змін від 4.04.2006 року Законом України № 3591-ІУ, держава гарантує забезпечення військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

   Згідно п.27 Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року за № 1444, військовослужбовці звільнені в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

 В/ч А 1807 зобов"язана оплатити позивачу гроші за невикористане речове майно.  Добровільно оплатити борг  в/ч А 1807 відмовляється.  

 Враховуючи наведене та те, що позивач просить до 11.03.200 року грошову компенсацію за невикористане речове майно в сумі 1108,32 грн., після 11.03.2000 року речове майно на суму 3176,75 грн.,  суд прийшов до висновку, що позов в такому вигляді слід задоволити.

  В даному випадку стягнення не може обмежуватись строками, тому суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.

  На підставі ст.. .9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань» та керуючись  ст.ст. 209, 213, 214, 215 , суд,  

ВИРІШИВ:

  Позов   задовольнити.

   Визнати протиправною бездіяльність військової частини А-1807 при виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно.

   Зобов»язати  військову частину А- 1807  виплатити ОСОБА_1 грошову  компенсацію за неотримане речове майно за період  1.01.1998 року до 11.03.2000 року в розмірі 1108,32 грн. та видати речове майно, належне до компенсації замість неотриманого за період з 11.03.2000 року  по 27.03.2007 року на суму 3176,75 грн.

 Стягнути з військової частини А 1807 в користь ОСОБА_1 171  грн. судових витрат.  

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна заява не була подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку.

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

                      Суддя                         підпис                                   Безбородько В.А.

      Вірно:   Суддя                                                                           Безбородько В.А.