Справа № 22ц-641/07 Категорія -19
Головуючий в 1 інстанції-Іщук Л.П. Доповідач - Стрільчук В.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА іменем України
23 серпня 2007 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
при секретарі - Савчук О.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Декуріон» (далі - ТОВ «Декуріон») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків за апеляційною скаргою представника позивача Арчакова Дмитра Валерійовича на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 18 травня 2007 року,
встановила:
ТОВ «Декуріон» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що дане товариство як постачальник уклало з ТОВ «Фірма «Восток» договір поставки № 24/05 від 25 лютого 2005 року на загальну суму 2 333 955 грн. Для виконання цього договору ТОВ «Декуріон» як покупець уклало договір поставки аналогічного товару № 34 від 3 березня 2005 року з ТОВ «Компресорна Техніка» на загальну суму 1 400 373 грн. На забезпечення виконання останнього договору між ТОВ «Декуріон» та ТОВ «Компресорна Техніка» 3 березня 2005 року був укладений договір № 44-3 застави цінних паперів - простих іменних акцій ВАТ «Ковельсільмаш». Однак виконати договір застави виявилося неможливим у зв'язку із блокуванням зазначених акцій на особовому рахунку ТОВ «Декуріон» на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження ВДВС Дзержинського РУЮ м. Харкова від 18 січня 2005 року, яка була винесена на підставі ухвали Ковельського міськрайонного суду від 13 січня 2005 року про забезпечення позову (заяви) ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення цього ж суду від 2 грудня 2004 року за їх позовом до ТОВ «Захід-Стар» про визнання недійсними протоколу зборів засновників та передавального розпорядження. Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 8 квітня 2005 року вказана заява ОСОБА_2 і Пизи
О.З. залишена без розгляду. Через неможливість виконання договору застави 17 березня 2005 року ТОВ «Декуріон» і ТОВ «Компресорна Техніка» уклали угоду про розірвання договору поставки, за якою ТОВ «Декуріон» повинно сплатити ТОВ «Компресорна Техніка» штраф у розмірі 5 % від суми договору поставки, тобто 70 018 грн. 65 коп. Сплативши цю суму, позивач поніс збитки, заподіяні йому з вини відповідачів, які просив стягнути з них на свою користь.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду від 18 травня 2007 року провадження в справі закрито.
В апеляційній скарзі представник позивача ТОВ «Декуріон» Арчаков Д.В. просить скасувати цю ухвалу і постановити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2006 року відмовлено ТОВ «Декуріон» в позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Емітент-сервіс», ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині стягнення штрафних санкцій за договором № 34 від 3 березня 2005 року в сумі 70018 грн. Це рішення набрало законної сили, воно постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з таких мотивів.
Правовою підставою закриття провадження в справі суд першої інстанції зазначив п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, відповідно до якого суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладення мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зі змісту рішення апеляційного суду Харківської області від 25 квітня 2006 року в справі за позовом ТОВ «Декуріон» до ТОВ «Емітент-сервіс», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди, яким, зокрема, відмовлено в позові в частині стягнення штрафних санкцій за договором № 34 від З березня 2005 року в сумі 70018 грн., випливає, що вказану вимогу позивач обґрунтовував тим, що ці витрати він понесе в майбутньому на виконання вищезгаданої угоди з ТОВ «Компресорна Техніка» від 17 березня 2005 року (а. с. 23-26). В даному ж випадку позов пред'явлений з тих підстав, що ТОВ «Декуріон» вже понесло зазначені витрати, причому після постановления рішення апеляційним судом Харківської області, на підтвердження чого надало копії платіжних доручень від 4 грудня 2006 року (а. с. 10).
Отже підстави позовів, що розглядалися апеляційним судом Харківської області та Луцьким міськрайонним судом, різні. Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження в справі, в зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід скасувати і направити справу до названого суду для її вирішення по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача Арчакова Д.В. задовольнити частково.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду від 18 травня 2007 року в даній справі скасувати. Справу направити для розгляду по суті до того ж суду, в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.