Справа № 2-2912/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Костюкова Д.Г.,
при секретарі Скоробогатовой М.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по зарплаті та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
08.10.2009 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10.01.2008 року між ним та відповідачем була укладена угода про співпрацю, згідно до якої щомісяця відповідач виплачував певні суми. Далі відповідач запропонував йому скласти Статут громадської організації та легалізувати цю організацію. Усі передбачені етапи позивачем було виконано, за що відповідач запропонував написати йому заяву на посаду юрисконсульта КС «Чистий дім», що він зробив. Однак з моменту прийняття позивача на посаду юрисконсульта гроші не виплачувалися, а 23.08.2009 року відповідач повідомив його про те, що з 01.08.2009 року він звільнений з посади. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 недодану заробітну плату в сумі 1200 гривен, заробітну плату за період вимушеного прогулу в сумі 300 гривен, відшкодувати моральні збитки у сумі п’ять тисяч гривен та судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 8500 грн., за вимушений прогул 1275 грн., моральні збитки в сумі 5000 грн., а разом 14755 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач доповнив, що факт його трудових відносин з відповідачем підтверджується трудовою угодою від 10.01.2008 року, яка була укладена між ним та відповідачем. Крім того, це також підтверджується виданим йому відповідачем посвідченням юриста КС «Чистий дім» та бейджиком на його ім’я. У нього був кабінет в офісі КС «Чистий дім» та він працював повний робочий день, однак відповідач виплатив йому лише 150 грн.
Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідач навмисно не зареєстрував трудовий договір у Центрі зайнятості, щоб не сплачувати позивачеві заробітну плату. Позивач працював у відповідача на посаді юриста повний робочий день. Згідно зі ст. 24 КЗпП якщо працівник фактично був допущений до виконання своїх обов’язків, то трудовий договір вважається укладеним. Оскільки позивач був допущений до роботи, то відповідач повинен був йому сплачувати заробітну плату не нижче встановленої законом мінімальної.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач ніколи на нього не працював. Між ним та позивачем дійсно була укладена угода згідно якої позивач надавав йому допомогу по здачі звітів до державних органів. За надані послуги позивач отримував грошову винагороду. Клінінгова служба «Чистий дім» це не юридична особа, а його бренд. Позивач ніколи не працював у нього на посаді юристконсульта. Позивачеві він безоплатно надав приміщення у себе в офісі, як представнику громадської організації КМГО «Діти війни», та позивач там дійсно надавав громадянам юридичну допомогу. Але позивач робив це він від власного імені, як представник громадських організацій, в яких він приймав участь, а не як працівник ПП «ОСОБА_3.».
Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та пояснила, що ніяких трудових відносин між позивачем та відповідачем не існувало. Між ними була домовленість про надання позивачем на платній основі послуг відповідачу по здачі щомісячних звітів до державних органів, але це не можна вважати стосунками між працівником та роботодавцем. Те що відповідач надав позивачеві приміщення у своєму офісі для ведення громадської діяльності також не можна вважати підтвердженням трудових стосунків. Надана позивачем трудова угода від 10.01.2008 року укладена між двома юридичними особами про надання послуг та лише підтверджує те, що між позивачем та відповідачем ніяких трудових відносин не існувало. Крім того, вищевказана трудова угода не відповідає формі трудового договору між працівником і фізичною особою та не проходила реєстрації в Центрі зайнятості.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працював на підставі трудового договору в ПП «ОСОБА_3» у якості різноробочого. Він бачив, що позивач сидів в офісі КС «Чистий дім» та займався з паперами кожного дня, але що саме він там робив, він не знає. Яку саме роботу виконував позивач для відповідача він не знає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона працювала бухгалтером на ПП «ОСОБА_3.». Вона бачила позивача, який сидів у них в офісі та питала відповідача, що він там робить і ОСОБА_3 їй відповів, що він надав позивачу офіс для ведення його громадської діяльності. Ніякої заробітної плати їх підприємство позивачеві не платило. Зі слів відповідача їй також відомо, що між ним та позивачем існувала домовленість про здачу на платній основі позивачем звітів їх підприємства до податкової інспекції. Вона декілька разів виплачувала позивачеві грошові кошти за виконані ним послуги по здачі звітів, коли їй про це казав відповідач.
Вислухавши пояснення сторін та свідків, проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, судом встановлено наступне:
Згідно дослідженої в судовому засіданні трудової угоди від 10.01.2008 року вона була укладена між головою правління КМГО «Діти війни» ОСОБА_1 та директором КС «Чистий дім» ОСОБА_3 про надання платних послуг.
Як вбачається з відомості про отримання грошових коштів, яка підписана ОСОБА_3, ОСОБА_1 отримав 03.09.09 р., 05.09.09 р., 15.09.09 р. по 50 грн. кожного дня. Зазначений факт визнаний в судовому засіданні обома сторонами.
Відповідно до дослідженої власноручної розписки ОСОБА_1 отримав 20 грн. за виконану роботу, що також визнано в судовому засіданні сторонами.
У дослідженому в судовому засіданні посвідченні КС «Чистий дім» від 05.05.2009 року на ім’я ОСОБА_1 зазначена його посада «юристконсульт».
Згідно зі ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до вимог ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається обов’язково у письмовій формі при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Судом встановлено, що Клінінгова служба «Чистий дім» не є юридичною особою, а лише назвою, яку використовує фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у своїй діяльності.
Як вбачається з листа Краматорського міського центра зайнятості фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не реєстрував трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_1
В ході слухання справи позивачем та його представником суду не було надано будь-яких доказів на підтвердження укладення між позивачем та відповідачем трудового договору та виконання позивачем для відповідача будь-якої роботи, як працівника ПП «ОСОБА_3.».
Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем були відсутні трудові стосунки у зв’язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на досліджену в судовому засіданні трудову угоду від 10.01.2008 року, оскільки як вбачається з її змісту вона укладена між двома юридичними особами, а саме КМГО «Діти війни» та ПП «ОСОБА_3», та завірена печатками цих юридичних осіб, у зв’язку з чим не може свідчити про наявність трудових стосунків між робітником ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_3 Надане позивачем посвідчення КС «Чистий дім» на його ім’я також не може свідчити про наявність трудових стосунків між ним та ПП «ОСОБА_3.», оскільки виконання позивачем будь-яких трудових обов’язків в судовому засіданні не встановлено.
Також суд не приймає до уваги заяву позивача про те, що факт трудових стосунків між ним та відповідачем підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 29.10.2009 року, яка була винесена о/у СДСБЕЗ Краматорського МВ УМВСУ Дмітрієвим Р.А., оскільки згідно зі ст. 61 ЦПК України постанова про відмову у порушенні кримінальної справи не є підставою звільнення від доказування.
В частині стягнення моральної шкоди позовні вимоги також не підлягають задоволенню оскільки не відповідають вимогами ст. 237-1 КЗПП України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 84, 88, 213, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 21, 24, 237-1 КЗПП України суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по зарплаті та відшкодування моральної шкоди – відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом Донецької області. Заяву про апеляційне оскарження рішення Краматорського міського суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Донецькій області через Краматорський міський суд.
Суддя:
Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
Суддя: