Справа № 2-1949/2010

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16 червня 2010 року                                                                 м.Краматорськ

        Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого  судді  Костюкова Д.Г.

                                        при  секретарі Скоробогатовой М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди, -

      ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася  до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що у квітні 2008 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до неї з проханням позичити йому гроші у сумі 3000 гривен. Вона погодилася та позичила йому грошові кошті, про що відповідач написав письмову розписку. У червні 2008 року відповідач знову звернувся до неї з проханням позичити йому грошові кошті у сумі 10000 гривен та 300 доларів США. Вона знову погодилася позичити гроші, про що відповідач написав розписку у якій  зобов’язалася повернути борг до 01.08.2009 року. Однак, до теперішнього часу він повернув лише 275 гривен , ігноруючи її вимоги повернути весь борг. Просить стягнути з відповідача на її користь, суму боргу в розмірі  15125 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала та пояснила, що відповідач у квітні 2008 року умовив дати їй в позику гроші у сумі 3000 грн. Вона зайняла ці гроші у інших людей та перепозичила їх йому. Після цього в червні 2008 року вона продавала свою квартиру та запросила відповідача, щоб він був присутній при передачі грошей. Разом з відповідачем прийшов його знайомий ОСОБА_5. Коли вони продавали квартиру, то гроші покупці передали ОСОБА_4, який їх перелічив та оставив у себе. Після цього вони вийшли з контори та пішли додому. ОСОБА_5 став просити ОСОБА_4 запозичити йому грошей і останній передав йому 3000 доларів США та 10000 грн., які їй сплатили покупці. Вона просила відповідача не віддавати її гроші, але він запевнив її, що поверне їх. Після цього вона неодноразово просила повернути відповідача її гроші, але він тільки обіцяв їй. Пізніше відповідач добровільно написав їй розписки та сплатив 275 грн. Крім того, у звязку з тим, що ОСОБА_4 своєчасно не повернув їй гроші у неї погіршився стан здоровя, вона сама не може повернути людям гроші. Які позичала для нього, що призводить її до моральних страждань, які вона оцінює в 10000грн.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідач запозичив гроші позивачки, що підтверджується його власноручними розписками.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та пояснив, що він ніяких грошей у відповідачки не позичав. Ніяких розписок позивачці він не писав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково по наступних підставах.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей такого ж роду і якості. Договір вважається укладеним з моменту передачі грошей або речей.

Зі ст. 1047 ЦК України вбачається, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш чим у десять разів перевищує встановлений законом розмір не оподатковуваного податком мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні договору займу від 21.07.2009 року відповідач зайняв у позивачки грошові кошти в сумі 3000 грн. до 01.08.2009 року.  

У судовому засіданні у зв’язку з невизнанням відповідачем факту написання розписки була призначена почеркознавча експертиза, однак відповідач від неї ухилився шляхом відмови у наданні зразків почерку. На підставі цього, керуючись ст. 146 ЦПК України суд вважає доведеним та визнає факт написання цього боргового документу саме відповідачем ОСОБА_4.

Факт написання вищевказаного документу безпосередньо відповідачем підтверджується в судовому засіданні дослідженими матеріалами про відмову у порушенні кримінальної справи №4670 за заявою відповідача, згідно яких при проведенні дослідчої перевірки у своїх поясненнях він визнавав факт написання вищевказаного боргового документу, але зазначав, що зробив це під фізичним примусом невідомих йому осіб та позивачки. При проведенні перевірки факти, які викладені заяві ОСОБА_4., свого підтвердження не знайшли, у зв’язку з чим УІМ Краматорського МВ ГУМВСУ Селиверстовим С.В. 19.12.2009 року було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.  

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, здійсненим належним чином.

Відповідно до ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Факт знаходження договору займу на суму 3000 грн. у позивачки свідчить про те, що вона є кредитором та боргове зобов’язання відповідачем не виконано.

Як пояснила позивачка їй було повернуто за цим договором відповідачем 275 грн., про що був зроблений запис на зворотному боці цього договору. Цей факт суд вважає доказаним в судовому засіданні дослідженням вищевказаного договору, де на зворотному боці зазначено, що позивачка отримала 50грн., 15грн., 110 грн., 100 грн.

Таким чином судом встановлений факт укладення договору позики між позивачкою та відповідачем на суму 3000 грн. та неналежного виконання відповідачем свого зобов’язання.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що у визначений договором строк позика була повернута позивачеві не у повному обсязі, у зв’язку з чим з відповідача підлягає стягненню несплачена сума боргу у сумі 2725 грн.

Суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу у сумі 10000грн. та 300 доларів США потрібно відмовити, оскільки на підтвердження своїх позовних вимог позивачкою був наданий договір займу, згідно якого ОСОБА_4 видав ОСОБА_5 гроші у сумі 10000грн. та 300доларів США, які належать ОСОБА_1 Таким чином зі змісту наданого документа в здійснених сторонами діях не вбачається ознак укладення договору позики, оскільки згідно поняття договору позики він укладається між двома сторонами одна з яких передає іншій грошові кошти, а інша зобов’язується повернути їх у встановлений строк. Крім того, договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей. З наданого позивачкою договору займу не вбачається факту передачі позивачкою та отримання відповідачем у позивачки будь-яких грошових коштів, а, отже, зазначений документ не може свідчити про наявність факту позики між позивачкою та відповідачем на суму 10000 грн. та 300 доларів США. Таким чином суд вважає недоведеним в судовому засіданні факт укладення договору позики між позивачем та відповідачем на суму 10000 грн. та 300 доларів США, який відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України має бути укладений в письмовій формі.  

Позов в частині стягнення з відповідача моральної шкоди також не підлягає задоволенню, оскільки ця вимога не ґрунтується на законі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України на відповідача слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи на користь позивачки в сумі 22 грн., а також стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 27 грн.

    Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 14, 15, 215, 223, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 545, 599, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -    

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі  2725 грн. (дві тисячі сімсот двадцять п’ять гривень 00 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 27 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 22 грн.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не   скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом Донецької області. Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  Краматорського міського суду  може бути подано протягом десяти днів з дня  проголошення рішення.  Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються  Апеляційному  суду  Донецькій області через  Краматорський міський суд.  

    Суддя:

Рішення ухвалено та надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

    Суддя: