Справа №2-1870
2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2010 року м.Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого – судді Нікандрової С.О.
при секретарі Рудник Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до опікунської ради виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини за межі України , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дочку ОСОБА_2. Біологічний батько дитини не відомий, тому запис у книзі реєстрації народжень про батька дитини був здійснений відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері. У шлюбі з біологічним батьком дитини я не перебувала, спільне господарство не вела і разом не проживала. Згідно з чинним законодавством України позивач має статус одинокої матері. З моменту народження дитини по даний час позивач повністю самостійно опікується над дитиною, виховує та утримує її, як законний представник, одноособово вирішує питання щодо дитини у відносинах з будь-якими юридичними та фізичними особами без спеціальних на те повноважень. В даний час позивач має намір створити сім'ю з громадянином Сполучених Штатів Америки, який матеріально підтримує позивача та її дитину. У власних інтересах і в інтересах своєї малолітньої дитини, позивач має намір разом з дитиною виїхати на постійне місце проживання в Сполучені Штати Америки для створення нової повноцінної сім'ї. Оскільки процес імміграції пов'язаний з перетинанням державного кордону України. Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду. Тому позивач просить надати дозвіл на виїзд малолітньої ОСОБА_2 за державний кордон України на постійне місце проживання без згоди на такий виїзд її біологічного батька у одноособовому супроводі її матері - ОСОБА_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги з викладених в ньому підстав.
Представник відповідача опікунської ради виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, підтримує позовну заяву.
Заслухавши позивача, його представника, дослідивши матеріали справи , оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 народила дочку ОСОБА_2.
Згідно Свідоцтва про народження і Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_2 відомості про батька дитини ОСОБА_5 записані за заявою матері відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
Біологічний батько дитини не відомий, після народження дитини біологічний батько дитини участі у вихованні та матеріальному забезпеченні доньки не приймав, аліменти на утримання дитини позивач не стягує, жодних претензій матеріального характеру до батька дитини не має, місце його перебування їй невідомо. Згідно з чинним законодавством України позивач має статус одинокої матері. З моменту народження дитини по даний час позивач повністю самостійно опікується над дитиною, виховує та утримує її одна і одноосібно здійснює всі функції законного представника своєї малолітньої дитини.
В теперішній час позивач має намір укласти шлюб з громадянином Сполучених Штатів Америки, тому у власних інтересах і в інтересах малолітньої дитини, бажає разом з дитиною виїхати на постійне місце проживання в Сполучені Штати Америки для створення нової повноцінної сім'ї. В даний час позивач оформляє документи на виїзд з дитиною за кордон, проте відсутність згоди батька дитини перешкоджає цьому. Для отримання імміграційної візи в США на дітей віком до 16 років необхідна згода біологічного батька дитини, яка може бути викладена як усно, так і письмово. При цьому, у разі, якщо батько помер необхідне свідоцтво про смерть батька, а у разі, коли батько зник - рішення суду про проголошення особи безвісно відсутньою. Якщо ж один з батьків дитини, яка іммігрує, не знає місце перебування другого біологічного батька, то вимагається рішення суду про надання такому батькові права одноособової опіки над дитиною або рішення суду про проголошення другого із батьків зниклим.
Позивач ОСОБА_1 відносно своєї дитини батьківських прав не позбавлена, на обліку в органах опіки та піклування, як неблагополучна мати не перебуває.
Процес імміграції безпосередньо пов'язаний з перетинанням державного кордону України. Згідно зі ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України, документами, що надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну та посвідчують особу громадянина під час перебування за її межами, зокрема є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини.
Відповідно до ст.4 Закону , оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків.
За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду .
Вказана норма Закону повністю відображена в постанові Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення».
Відповідно до п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється (окрім іншого) на підставі: рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків; довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері)».
Згідно з Конвецією про права дитини (ратифікована Постановою Верховної Ради №789 від 27.02.91 р.) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами , що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Відповідно до ст.ст.7,155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Приймаючи до уваги, що згідно чинного законодавства України про порядок виїзду неповнолітніх дітей за кордон необхідна нотаріально засвідчена згода не це батьків, отримати таку згоду від батька дитини неможливо через відсутність відомостей про батька і місце його перебування, довідки органів РАЦС недостатньо для отримання імміграційної візи США для дитини віком до 16 років, виїзд дитини за межі України відповідає її інтересам, суд, враховуючи досліджені в судовому засіданні обставини справи та позицію представника органу опіки та піклування, вважає можливим надати дозвіл на виїзд малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі державного кордону України на постійне місце проживання без згоди на такий виїзд її біологічного батька у одноособовому супроводі її матері ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст.15,16,242 Цивільного кодексу України, ст.ст.150,154,155,160 Сімейного кодексу України, ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 131, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до опікунської ради виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини за межі України – задовольнити.
Надати дозвіл на виїзд малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, за межі державного кордону України на постійне місце проживання без згоди на такий виїзд її біологічного батька у одноособовому супроводі матері ОСОБА_1.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дати проголошення рішення і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області С.О. Нікандрова