Справа № 2 - 383
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2010 р. м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Петруняк Н.А.,
з участю: представника відповідача Бачинської О.Б.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі про здійснення перерахунку пенсії та виплати підвищення до пенсії як дитині війни з врахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2, 1939 року народження, звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі про визнання протиправною відмови відповідача щодо перерахунку та виплати їй пенсії у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй пенсію з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з 01.01.2010р. по 12.04.2010р.
Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має статус дитини війни і згідно з статтею 6 цього закону з 01 січня 2006 р. їй повинна виплачуватись пенсія в розмірі, збільшеному на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивачка покликається на ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян України; на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким визнано неконституційними внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, яким були визнані неконституційними положення, що призупиняли дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". В позові ОСОБА_2 зазначає, що 19.03.2010 р. вона зверталась до відповідача з письмовим зверненням з вимогою здійснити перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за відповідний період 2007-2008років та 2009 р. і забезпечити їх виплату, однак їй було відмовлено.
В судове засідання позивачка не з’явилась, до суду подала заяву, в якій просить справу розглядати в її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просить відмовити в задоволенні позову. Суду пояснила, що Закон України “Про соціальний захист дітей війни” не містить поняття “мінімальна пенсія за віком”, а положення ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть застосовуватись до виплат «дітям війни», оскільки застосовуються виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно п.2.3 мотивувальної частини Ухвали Конституційного суду України від 19.05.20009 р. прогалина в законодавстві полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватись дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування виплат по даному Закону проводиться із державного бюджету України, а зміни до законів про бюджет щодо фінансування даних доплат не внесені, тому представник вважає, що для стягнення коштів з Пенсійного фонду України відсутні правові підстави. Позивачці виплата надбавки до пенсії як дитині війни проводились з 01.01.2008 р. в розмірі 47 грн., з 22 травня 2008 р. виплати проводяться в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є чинною, тому просить відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши таким чином її обставини, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, як особа, що є громадянином України, якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, наділена статусом дитини війни, що стверджено пенсійним посвідченням НОМЕР_1 з відміткою «дитина війни». Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік та статтею 111 згаданого Закону про бюджет встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року визнано неконституційними п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Пунктом 41 розділу І І Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. текст статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” був викладений в новій редакції, якою передбачалось, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно з частиною 4 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" розмір надбавки для інших учасників війни - 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 22.05.2008 р. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України, в числі інших, положення п.41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до пункту 6 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнанні неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, право позивачки на отримання підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року, у 2008 році – з 22.05.2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ виплачувало щомісячно позивачці, як дитині війни, підвищення до пенсії в таких розмірах: з 01.01. 2008 року – по 47 грн., з 01.04.2008 р. – 48,1 грн., з 22.05.2008 р. по даний час виплати проводяться відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в таких розмірах: з 22.05.2008 р. - 48,1 грн., з 01.07.2008 р. - 48,2 грн., з 01.10.2008 р. - 49,8 грн. Так як закон має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів, тому виплати позивачці підвищення до пенсії як дитині війни повинні проводитись відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Доводи представника відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, і не може бути застосований для обчислення підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає безпідставними, оскільки за чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій входить мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до статті 19 цього Закону визначається виключно законами України. Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності. Посилання представника відповідача на не внесення змін до законів щодо фінансування виплат, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не може бути причиною невиконання покладених на нього зобов’язань.
Оскільки листом Управління ПФУ в Городенківському районі № 174/Д-15 від 30.03.2009 р., направленим в адрес позивачки, останній було відмовлено в задоволенні заяви про виплату в повному обсязі надбавки до пенсії, як дитині війни, тому суд приходить до висновку, що слід визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії, як дитині війни.
Предметом даного спору є право на отримання позивачкою надбавки до пенсії, тому суд вважає, що вірним способом відновлення порушеного права є покладення на відповідача обов’язку провести належне нарахування та виплату позивачці недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 12.04.2010 р., яке обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених ОСОБА_2 сум підвищення пенсії за цей період.
На підставі ст.ст. 1,3,6,7,8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 17,19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, та керуючись ст. ст. 11,17,18, 86,88, 158, 160-163, 167, 186 КАС України , суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії як дитині війни, з врахуванням положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Городенківському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 12.04.2010 р., яке обчислюється відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням виплачених ОСОБА_2 сум підвищення до пенсії за вказаний період, як дитині війни.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано-Франківської області 171 грн. судових витрат в користь ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Ничик Г.І.