Справа № 2- 2175/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07.07.2010 року                                                     Ленінський районний суд м. Вінниці

                                                                        в складі : головуючого судді Матохнюка Д.Б.

                                                                                 при секретарі  Коробці К.П.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -  

ВСТАНОВИВ:

             В суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкуванн .

             Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина на 1\3 частину квартири АДРЕСА_1 Дана частина квартири на підставі свідоцтва про право власності від 30.09.1996р. належала покійній ОСОБА_3, інші дві частки квартири на підставі вищезазначеного свідоцтва належали ОСОБА_4 та ОСОБА_5, але згідно договору купівлі-продажу від 20.08.2003 року були продані ОСОБА_2 Після  смерті матері вона залишилася єдиним спадкоємцем першої черги. Позивач зазначила, що 1\3 квартири до теперішнього часу зареєстрована за ОСОБА_3, вона весь час до смерті та декілька років після її смерті   проживала в даній квартирі, в позові зазначив, що вона не знала як необхідно оформити спадщину, а тому до теперішнього часу не успадкувала вищезазначене майно.

     Ухвалою суду, до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2, який є власником 2\3 вищезазначеної квартири.

    Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд позов задовольнити.

            Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, та просила суд відмовити в задоволенні позову.

Співвідповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, та не заперечував щодо його задоволення, та повідомив суду, що йому на праві власності належить 2\3 частки квартири АДРЕСА_1 крім того повідомив, що він є сином позивачки, а померла ОСОБА_3 була його бабусею. Останній підтвердив той факт, що позивачка весь час до смерті та декілька років після смерті ОСОБА_3 проживала в даній квартирі.

            Дослідивши матеріли справи, заслухавши учасників судового розгляду, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

            Згідно свідоцтва про право приватної власності на житло  від 30.09.1996 року, квартира  АДРЕСА_1, належить на праві приватної, спільної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7.

    Згідно договору купівлі продажу  від 14.08.2003р. ОСОБА_4 від свого імені та від імені своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_8 продала ОСОБА_2 2\3 частки квартири АДРЕСА_1.

    Згідно свідоцтва про смерть  НОМЕР_1 виданого  Вінницьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів Вінницької області ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 25.06.1946 р. міським РАЦ м. Вінниці  ОСОБА_1  є донькою померлої ОСОБА_3.

    Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 15.09.1971р., виданого бюро запису актів громадянського стану виконавчого комітету Вінницької міської ради ОСОБА_2, є сином ОСОБА_10.

    Згідно довідки № 1008\01-14 від 08.04.2010 р. яка видана першою Вінницькою державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно спадкового реєстру спадкова справа не заводилась.

           Відповідно ч.1 ст. 529 ЦК УРСР діти є спадкоємцями першої черги за законом.

           Відповідно  ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що позивач фактично вступила в управління спадковим майном, а саме 1\3 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала її матері ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_11 проживала у вказаній квартирі, та обслуговував її.  

Відповідно до ст. 328 ЦК України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

            Враховуючи встановлене, суд знаходить позов обґрунтованим та рахує за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1\3 частину квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_3, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1.              

               На підставі викладеного, ст.ст. 529,548,549 ЦК Української РСР, ст.ст. 328 ЦК України та керуючись ст.ст. 11, 15, 57-61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-    

ВИРІШИВ:

             Позов задовольнити.    

             Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\3 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення набуває чинності, після закінчення строків на апеляційне оскарження, якщо не було подано заяву на апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

            СУДДЯ: